1, 2. Який висновок ми робимо з точного перекладу Буття 2:3 і які питання виникають?
З ПЕРШОГО розділу книги Буття ми дізнаємося, що Бог готував землю для людей протягом шести символічних днів. Про кінець кожного з цих періодів говориться: «І був вечір, і був ранок» (Бут. 1:5, 8, 13, 19, 23, 31). Але про сьомий день Біблія каже: «Поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив [«почав відпочивати», НС] Він від усієї праці Своєї, яку... Бог був створив» (Бут. 2:3).
2 Звернімо увагу на вислів «почав відпочивати». Це свідчить, що сьомий день — «день» Божого відпочинку — все ще продовжувався 1513 року до н. е., коли Мойсей написав книгу Буття. Чи день Божого відпочинку триває досі? Якщо так, чи можемо ми в нього ввійти? Вкрай важливо знати відповідь на ці запитання.
Чи Єгова досі «відпочиває»?
3. Як Ісусові слова з Івана 5:16, 17 показують, що сьомий день все ще тривав у I столітті?
3 Дві групи доказів приводять нас до висновку, що сьомий день і далі тривав у I столітті н. е. Спершу розгляньмо слова Ісуса, які він промовив противникам. Вони осуджували його за зцілення в суботу, адже вважали це свого роду роботою. Господь промовив до них: «Мій Батько досі працює, тому не перестаю працювати і я» (Ів. 5:16, 17). Що він мав на увазі? Ісуса звинуватили в тому, що він працював у суботу. На таке звинувачення він відповів: «Мій Батько досі працює». По суті, Ісус казав своїм обвинувачам: «Ми з Батьком зайняті тією самою роботою. Батько працює протягом своєї суботи, що триває вже тисячі років. Тож і я можу продовжувати працювати навіть у суботу». Так Ісус засвідчив, що стосовно землі великий суботній день Божого відпочинку, сьомий день, все ще не закінчивсяa.
4. Як Павло довів, що сьомий день продовжувався за його часу?
4 Другу групу доказів наводить апостол Павло. Щодо Божого відпочинку Павло, цитуючи Буття 2:2, під натхненням пише: «Ми — ті, хто повірив,— таки входимо в його відпочинок» (Євр. 4:3, 4, 6, 9). Отже, сьомий день продовжувався за часу Павла. Скільки ще триватиме цей день?
5. Яка мета сьомого дня і коли вона буде повністю досягнута?
5 Для того щоб відповісти на це запитання, слід пам’ятати мету сьомого дня. В Буття 2:3 її пояснено так: «Поблагословив Бог день сьомий, і його освятив». Той день був освячений, тобто відокремлений, Єговою для завершення його наміру. Божий намір полягає в тому, щоб землю населяли слухняні люди, які дбатимуть про неї і про все живе на ній (Бут. 1:28). Саме для сповнення цього наміру Бог Єгова та Ісус Христос, «Господь суботи», «досі працюють» (Матв. 12:8). День Божого відпочинку буде тривати доти, доки намір Єгови щодо нього повністю не сповниться в кінці Тисячолітнього правління Христа.
Не йдіть, як вони, «шляхом непослуху»
6. Які приклади служать для нас пересторогою і чого ми з них вчимося?
6 Бог чітко пояснив свій намір Адаму і Єві, але вони не діяли згідно з ним. Звісно, Адам і Єва були не єдиними, хто пішов шляхом непослуху. Відтоді непослух виявляють мільйони людей. Навіть вибраний народ Бога, Ізраїль, був неслухняний йому. І варто зазначити, що відповідно до застереження Павла, даного раннім християнам, деякі з них могли потрапити в ту ж пастку, що й стародавні ізраїльтяни. Він написав: «Тому з усіх сил намагаймося ввійти у цей відпочинок, щоб ніхто не піддався гріху й не пішов шляхом непослуху, як це сталося колись» (Євр. 4:11). Павло сказав, що через неслухняність людина не увійде в Божий відпочинок. Що це означає для нас? Чи ми ризикуємо не ввійти в Божий відпочинок, протидіючи якимось чином наміру Єгови? Безсумнівно, нам дуже важливо знайти відповідь на останнє запитання. Про це ми поговоримо далі. А зараз проаналізуймо, що ще ми дізнаємося про вхід у Божий відпочинок, беручи до уваги поганий приклад ізраїльтян.
«Не ввійдуть вони у мій відпочинок»
7. Яку мету мав Єгова, визволяючи ізраїльтян з єгипетського рабства, і що від них очікувалось?
7 У 1513 році до н. е. Єгова виявив своєму служителю Мойсеєві намір стосовно Ізраїля. Бог промовив: «Я зійшов, щоб визволити його з єгипетської руки, та щоб вивести його з цього краю до Краю доброго й широкого, до Краю, що тече молоком та медом» (Вих. 3:8). Як Єгова і пообіцяв прабатькові Ізраїля, Аврааму, його намір щодо визволення ізраїльтян «з єгипетської руки» полягав у тому, щоб зробити їх народом (Бут. 22:17). Бог дав ізраїльтянам звід законів, завдяки якому вони могли мати з ним мирні стосунки (Ісаї 48:17, 18). Він сказав Ізраїлевим синам: «Коли справді послухаєте Мого голосу і будете дотримувати заповіту Мого [окресленого у зводі законів], то станете Мені власністю більше всіх народів, бо вся земля — то Моя» (Вих. 19:5, 6). Тож ізраїльтяни могли мати близькі стосунки з Богом, тільки слухаючись його голосу.
8. Яке життя мали б ізраїльтяни, якби були слухняними Богові?
8 Лише уявіть, яким було б життя ізраїльтян, якби вони слухалися Божого голосу! Єгова поблагословив би їхні поля, виноградники й отари. Вони б не жили під ворожим ярмом. (Прочитайте 1 Царів 10:23—27). А Месія прийшов би, скоріш за все, до незалежного народу, який би не стогнав під римським батогом. Ізраїль був би взірцевим царством для сусідніх народів, власним прикладом переконливо доводячи, що слухняність правдивому Богові приносить духовні і матеріальні блага.
9, 10. а) Чому бажання ізраїльтян повернутися до Єгипту було вкрай немудрим? б) Як повернення до Єгипту вплинуло б на поклоніння Ізраїля?
9 Ізраїльтяни мали унікальну честь — сприяти наміру Єгови, завдяки чому не тільки вони, але й усі земні родини могли отримувати благословення (Бут. 22:18). Однак бунтівне покоління було мало зацікавлене в тому, щоб створити взірцеве царство під теократичним правлінням. Ізраїльтяни навіть хотіли повернутися до Єгипту. (Прочитайте Числа 14:2—4). Та хіба їхнє повернення до Єгипту сприяло б наміру Бога сформувати з Ізраїля взірцеве царство? Навпаки, якби ізраїльтяни повернулися до своїх поневолювачів-язичників, вони ніколи не змогли б дотримуватися Мойсеєвого закону і мати пожиток з устрою Єгови для прощення їхніх гріхів. Наскільки ж плотськими і недалекоглядними вони були! Не дивно, що Єгова промовив до бунтівників: «Я відчув огиду до цього покоління і сказав: “У своїх серцях вони постійно сходять на власну путь, і вони не пізнали моїх доріг”. Тож я поклявся у своєму гніві: “Не ввійдуть вони у мій відпочинок”» (Євр. 3:10, 11; Пс. 95:10, 11).
10 Намагаючись повернутися до Єгипту, непокірний народ засвідчив, що недооцінював свої духовні благословення, віддаючи перевагу порею, цибулі і часнику, яких було вдосталь у Єгипті (Чис. 11:5). Подібно до невдячного Ісава, ці бунтарі були готові поміняти дорогоцінну духовну спадщину на смачну їжу (Бут. 25:30—32; Євр. 12:16).
11. Як невірність ізраїльтян за днів Мойсея позначилась на Божому намірі?
11 Незважаючи на невірність того покоління ізраїльтян, які залишили Єгипет, Єгова далі терпеливо «працював» над сповненням свого наміру. Відтак він зосередився на новому поколінні, члени якого були слухняніші, ніж їхні батьки. Відповідно до вказівки Єгови вони увійшли в Обіцяну землю і почали її завойовувати. В Ісуса Навина 24:31 написано: «Служив Ізраїль Господеві по всі дні Ісуса та по всі дні старших, що продовжили дні свої по Ісусі, і що знали всякий чин Господній, що зробив Він Ізраїлеві».
12. Звідки ми знаємо, що християни сьогодні можуть увійти в Божий відпочинок?
12 А втім, на місце того слухняного покоління поступово прийшло інше, що «не знало Господа, а також тих діл, які чинив Він Ізраїлеві». Тому «Ізраїлеві сини чинили зло в Господніх очах, і служили Ваалам» (Суд. 2:10, 11). Обіцяна земля не стала для них «місцем відпочинку». Через непослух вони не втішалися тривалим миром з Богом. Говорячи про пізніші часи, Павло написав: «Якби Ісус Навин привів їх [ізраїльтян] до місця відпочинку, то Бог не говорив би потім про ще один день. Тож для Божого народу залишається суботній відпочинок» (Євр. 4:8, 9). Під словами «Божий народ» Павло мав на увазі християн. Чи це значить, що християни можуть увійти в Божий відпочинок? Безсумнівно, це можливо для християн як з євреїв, так і з інших народів!
Дехто не входить у Божий відпочинок
13, 14. Який зв’язок існував між дотриманням Мойсеєвого закону та можливістю увійти до Божого відпочинку а) за днів Мойсея? б) у I столітті?
13 Коли Павло писав єврейським християнам, він був занепокоєний тим, що деякі з них не сприяли сповненню Божого наміру. (Прочитайте Євреїв 4:1). В якому розумінні? Дивно, але вони ще дотримувалися Мойсеєвого закону. Протягом майже 1500 років ізраїльтяни, які хотіли жити відповідно до Божого наміру, мусили додержуватися Закону. Але Ісусова смерть припинила дію Закону. Дехто з християн не зрозумів цього і наполягав на дотриманні певних його вимогb.
14 Християнам, які прагнули дотримуватися Закону, Павло пояснив вищість Ісуса як первосвященика, вищість нової угоди і духовного храму в порівнянні з колишніми первосвящениками, попередньою угодою і буквальним храмом (Євр. 7:26—28; 8:7—10; 9:11, 12). Отже, маючи на увазі дотримання щотижневої суботи згідно з Законом, Павло написав про честь увійти в день відпочинку Єгови: «Для Божого народу залишається суботній відпочинок. Адже людина, яка ввійшла у Божий відпочинок, так само відпочиває від своїх діл, як Бог — від своїх» (Євр. 4:8—10). Ті єврейські християни мали перестати думати, що отримають схвалення Єгови, якщо будуть виконувати вимоги Мойсеєвого закону. З П’ятидесятниці 33 року н. е. Єгова великодушно виявляє прихильність до тих, хто вірить в Ісуса Христа.
15. Чому нам вкрай необхідна слухняність, щоб увійти в Божий відпочинок?
15 Що перешкодило ізраїльтянам за часу Мойсея увійти в Обіцяну землю? Неслухняність. А через що християни за днів Павла не входили до Божого відпочинку? Теж через непослух. Вони не розуміли, що Закон вже виконав своє призначення і що Єгова вів свій народ в іншому напрямку.
Як сьогодні ввійти до Божого відпочинку
16, 17. а) Як сьогодні ввійти до Божого відпочинку? б) Що ми розглянемо в наступній статті?
16 Навряд чи хтось з теперішніх християн наполягатиме на дотриманні певних вимог Мойсеєвого закону заради спасіння. Чітко зрозумілими є Павлові натхнені слова до ефесян: «З огляду на цю незаслужену доброту ви були врятовані завдяки вірі; і це не ваша заслуга, а Божий дар. І справді, щоб ніхто не мав підстав вихвалятися, це сталось не завдяки вчинкам» (Еф. 2:8, 9). Як же християнам увійти в Божий відпочинок? Єгова відокремив сьомий день — свій день відпочинку,— щоб довершити величне сповнення наміру стосовно землі. Ми можемо ввійти у відпочинок Єгови, тобто приєднатися до нього в його відпочинку, якщо будемо слухняно сприяти виконанню наміру, який він розкриває нам через свою організацію.
17 Однак якщо ми применшуємо важливість біблійних порад, які отримуємо через вірного і розсудливого раба, та йдемо власним шляхом незалежності, то діємо всупереч грандіозному наміру Бога. Через це ми могли б втратити мирні стосунки з Єговою. У наступній статті ми розглянемо кілька ситуацій, які впливають на Божий народ. Також обговоримо, як у своїх рішеннях стосовно того, бути слухняними чи діяти незалежно, ми покажемо, чи справді входимо в Божий відпочинок.
[Примітки]
a Священики і левити виконували в суботу працю, пов’язану зі служінням у храмі, і «залишалися невинними». Ісус, як первосвященик величного символічного храму Бога, теж міг виконувати свої духовні обов’язки, не боячись, що порушить заповідь про суботу (Матв. 12:5, 6).
b Невідомо, чи хтось з єврейських християн продовжував складати жертви в день Окуплення після П’ятидесятниці 33 року н. е. Такі вчинки, безперечно, свідчили б про зневагу до жертви Ісуса. Все ж деякі християни з євреїв дотримувалися інших традицій, пов’язаних із Законом (Гал. 4:9—11).
Питання для роздумів
• Яка мета сьомого дня Божого відпочинку?
• Звідки ми знаємо, що цей сьомий день триває досі?
• Через що ізраїльтяни за днів Мойсея, а також деякі ранні християни не ввійшли до Божого відпочинку?
• Як сьогодні можна увійти в Божий відпочинок?
[Вставка на сторінці 27]
Ми можемо ввійти у відпочинок Єгови, якщо будемо слухняно сприяти виконанню наміру, який він розкриває нам через свою організацію
[Ілюстрації на сторінках 26, 27]
Що необхідно й далі робити народу Бога, щоб увійти в його відпочинок?
| 