Непохитно держіться свободи від Бога!
«Христос для волі нас визволив. Тож стійте в ній та не піддавайтеся знову в ярмо рабства!» (ГАЛАТІВ 5:1).
1, 2. Як було загублено свободу від Бога?
НАРОД Єгови вільний. Але він не шукає незалежності від Бога, бо це було б рабство під ярмом Сатани. Він дорожить своїм близьким спорідненням з Єговою і радіє свободою, яку Він дає їм.
2 Наші перші батьки Адам і Єва загубили свободу, від Бога, через гріхопадіння і стали рабами гріха, смерті й Диявола (Буття 3:1-19; Римлян 5:12). Таж Сатана повів цілий світ дорогою гріха, що веде до знищення! Але, хто непохитно держиться свободи від Бога ходить дорогою, що веде до вічного життя (Матвія 7:13, 14; 1 Івана 5:19).
Свобода від рабства
3. Яку надію Бог подав у Едемі?
3 Єгова мав на меті, щоб люди, які шануватимуть Його Ім’я були вільні від рабства Сатани, гріха і смерті. Він дав таку надію, коли сказав змієві, яким Сатана користувався в Едемі: «Покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту» (Буття 3:14, 15). Коли Ісус Христос, Насіння небесної організації Єгови, помер на стовпі, то це було Його жаління в п’яту, але таким чином, Бог постачив жертву, щоб звільнити віруюче людство від гріха і смерті (Матвія 20:28; Івана 3:16). Згодом Ісус розчавить Сатані, первісному змієві, голову (Об’явлення 12:9).
4. Якою свободою втішався Авраам, і що Єгова обіцяв йому?
4 Близько 2000 років після Божої обіцянки даної в Едемі, «Друг Божий», Авраам, послухав Бога, залишив місто Ур і подався до іншого місця (Якова 2:23; Євреїв 11:8). Таким чином Бог визволив його від рабства із світу Сатани, який складається з фальшивої релігії, зіпсованої політики й ненажерливої комерції. До пророцтва, даного в Едемі, Бог додавав обіцянки, що всі родини землі й народи будуть благословити себе через Авраама і його Насіння (Буття 12:3; 22:17, 18). Авраам не був осуджений, тому що «ввірував... Господеві, а Він залічив йому те в праведність» (Буття 15:6). У наш час близьке споріднення з Єговою також доводить до свободи від Бога, що звільняє від осудження й рабства в світі, який лежить під владою Сатани.
Захоплююча символічна драма
5. З якими умовами було пов’язане народження Ісака?
5 Щоб Авраамові народилось потомство, його неплідна дружина, Сарра, дала йому свою служницю, Аґару, породити йому дитину. Через неї Авраам став батьком Ізмаїла, але Бог не вибрав його бути обіцяним Насінням. Сталось інакше. Коли Авраамові сповнилось 100 років, а Саррі 90, Єгова дав їм змогу породити сина, Ісака. Коли Ізмаїл глузував з Ісака, Авраам відпустив Аґару з її сином, а Авраамів син від вільної жінки Сарри, залишився безперечним потомством Авраама. Так як Авраам, Ісак теж практикував віру й втішався свободою, яку Бог дає (Буття 16:1-16; 21:1-21; 25:5-11).
6, 7. У чому деякі фальшиві вчителі переконали декотрих християн у Галатах, але що Павло пояснив?
6 Тим хто любить свободу від Бога, ці події були прообразом на щось дуже значне. Павло згадав про це в своєму посланні до збору в Галатії близько 50 по 52 років н. е. До того часу керівний орган уже вирішив, що християнам непотрібно обрізуватися. Але фальшиві вчителі переконали декотрих галатів, що обрізання було необхідною вимогою християнства.
7 Павло сказав галатам, що людину визнано праведною через віру в Христа, а не вчинками Мойсеєвого Закону (1:1—3:14). Закон не скасував обіцянки даної при складенні угоди з Авраамом, але виявив їхні переступи з наміром допровадити євреїв до Христа (3:15-25). Своєю смертю Ісус звільнив тих, що були під Законом, і дав їм змогу стати Божими синами. Отже знову дотримуватися днів, місяців, сезонів, та років було б таке саме що й вертатись у рабство (4:1-20). Павло тоді написав:
8, 9. (а) Власними словами поясніть коротко про що Павло говорив у Посланні до галатів 4:21-26? (б) У цій символічній драмі, кого або що зображали Авраам і Сарра, і хто є обіцяне Насіння?
8 «Скажіть мені ви, що хочете бути під Законом: чи не слухаєтесь ви Закону? Бо написано: «Мав Авраам двох синів, одного [Ізмаїла] від рабині [Аґари], а другого [Ісака] від вільної [Сарри]». Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної,— за обітницею. Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один [Закон угода] від гори Сінай [біля якої Єгова урочисто склав ту угоду з ізраїльтянами], що в рабство народжує, а він — то Аґар [інша угода яку Єгова зробив з Авраамом відносно його Насіння]. Бо Аґар — то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми [потомками Авраама, Ісака, і Якова]. А вишній Єрусалим — вільний, він мати всім нам!» (Галатів 4:21-26).
9 У цій символічній драмі Авраам зображав Єгову. «Вільна жінка» Сарра зображала Божу «жінку», або Його святу всесвітню організацію. Ця жінка породила Христа — Насіння тієї символічної жінки й Більшого Авраама (Галатів 3:16). Щоб показати людям як вони могли звільнитися від нечистого поклоніння, гріха, і Сатани, Ісус навчав правду й викривав фальшиву релігію, але Єрусалим з своїми дітьми залишився у релігійному рабстві, тому що відкинув Його (Матвія 23:37, 38). Ісусові послідовники єврейського походження звільнились від Закону, який виявляв їхнє поневолення недосконалістю, гріхом, і смертю. Справді вільними є всі, хто визнаватиме Ісуса бути Тим, Який народився від Божої «жінки», щоб стати Месіанським Царем, визволителем і «полоненим звіщати свободу» (Ісаї 61:1, 2; Луки 4:18, 19).
Уникайте поневолюючого ярма
10, 11. Від якого ярма поневолення Христос визволив Своїх послідовників, і до чого це можна порівнювати?
10 Тим, що складають Авраамове потомство разом з Христом — Більшим Ісаком, Павло сказав: «Вишній Єрусалим — вільний, він мати всім нам!.. А ви, браття, діти обітниці за Ісаком! Але як і тоді,— хто родився за тілом [Ізмаїл], переслідував тих, хто родився за духом [Ісак], так само й тепер... не сини ми рабині, але вільної! Христос для волі нас визволив [з-під Закону]. Тож стійте в ній та не піддавайтеся знову в ярмо рабства!» (Галатів 4:26—5:1).
11 Будь-який з Ісусових послідовників був би поневолений ярмом рабства, коли б підкорився Законові. Фальшива релігія є теперішнім ярмом поневолення, і так зване християнство дорівнює стародавньому Єрусалимові з його дітьми. Але помазані християни є дітьми вишнього Єрусалима, тобто Божої вільної небесної організації. Вони та співвіруючі, які мають надію жити на землі не є частиною цього світу, і не є поневолені Сатаною (Івана 14:30; 15:19; 17:14, 16). Ми, будучи визволені правдою і Ісусовою жертвою, стіймо непохитно за нашу свободу від Бога.
Займайте вашу позицію за свободу від Бога
12. Який шлях вибирають увіруючі, і що ми тепер будемо обговорювати?
12 Мільйони людей тепер утішаються справжньою свободою як Свідки Єгови. Вони вивчають Біблію з іншими мільйонами людей, багато з яких є «схильні до вічного життя». Ставши віруючими, вони займають свою позицію щодо свободи, яку Бог дає і охрещуються (Дії 13:48; 18:8, НС). Але яких заходів необхідно вживати перед християнським хрещенням?
13. Що спільного має знання з хрещенням?
13 Перш ніж людина буде хреститися, то мусить набувати точного знання із Святого Письма й застосовувати його в житті (Ефесян 4:13). Тому Ісус сказав Своїм послідовникам: «Ідіть... робіть учнів з людей всіх народів, хрестячи їх у Ім’я Отця і Сина й святого духа, навчаючи їх додержувати всього того, що Я наказав вам» (Матвія 28:19, 20, НС).
14. Якого знання вимагає хрещення в Ім’я Отця, Сина, і святого духа?
14 Охреститися в Ім’я Отця означає визнавати позицію й владу Єгови як Бог, Творець, і Всесвітній Суверен (Буття 17:1; 2 Царів 19:15; Об’явлення 4:11). Хрещення в ім’я Сина означає визнавати Христову позицію й владу, як високого духовного створіння, Месіанського Царя, і Того через Котрого Бог постачив «відповідну жертву» (1 Тимофія 2:5, 6, НС; Даниїла 7:13, 14; Филип’ян 2:9-11). Людина, яка хреститься в ім’я святого духа визнає, що це Божа активна сила, якою Єгова користувався в створенні й натхненні письменників Біблії, як і в інший спосіб (Буття 1:2; 2 Петра 1:21). Звичайно, можна навчатися набагато більше про Бога, Христа й святого духа.
15. Чому людина мусить практикувати віру ще до хрещення?
15 Перед хрещенням людина мусить практикувати віру, яка будується точним знанням. «Догодити ж [Єгові] без віри не можна» (Євреїв 11:6). Людина, яка практикує віру в Бога, Христа, і Божий намір хоче бути Свідком Єгови й жити в гармонії з Божим Словом, і буде брати значну участь у проповідуванні доброї новини. Вона буде говорити людям про славу царювання Єгови (Псалом 145:10-13; Матвія 24:14).
16. Що таке покаяння, і як воно пов’язане з християнським хрещенням?
16 Покаяння також є необхідною вимогою перед хрещенням. Покаятися означає «змінити свої думки відносно минулого (або задуманого) вчинку чи поведінки через розкаяння, або незадоволення», а також «жалкувати, розкаятися, чи відчувати докори сумління за вчинений або невчинений вчинок». Євреї в першому столітті мусили покаятися в їхніх гріхах проти Ісуса Христа (Дії 3:11-26). Декотрі віруючі в Коринті покаялися в статевій неморальності, ідолопоклонстві, порушенні подружньої вірності, гомосексуалізмі, крадіжці, пожадливості, п’янстві, сварливості, і здирстві. Результатом цього, вони «обмилися» кров’ю Ісуса, «освятились» як ті, що є відокремлені для служіння Єгові, і «виправдались» Ім’ям Ісуса Христа та Божим духом (1 Коринтян 6:9-11). Отже каяття — це крок до доброго сумління й свободи від Бога, що звільняє від почуття провинності за гріх (1 Петра 3:21).
17. Що означає навернутися, і що це вимагає від людини, що хоче охреститися?
17 Перш ніж людина охреститься на одного із Свідків Єгови, то насамперед мусить навернутися. Людина, яка розкаюється, навертається тоді, коли покине неправильний спосіб життя і вирішить чинити те, що є правильне. Єврейське й грецьке дієслова, зв’язані з наверненням означають «вернутися, обернутися, або повернутися». У духовному значенні це стосується повернення до Бога з неправильного шляху (1 Царів 8:33, 34). Навернення вимагає «чинити діла, гідні покаяння», виконувати Божі накази, покинути фальшиву релігію, і невідхильно віддати наші серця Єгові, щоб служити тільки Йому (Дії 26:20; Повторення Закону 30:2, 8, 10; 1 Самуїлова 7:3). Це вимагає «нового серця та нового духа», для зміненого мислення, характерної природи, і цілі в житті (Єзекіїля 18:31). У результаті нова особистість заступає безбожні риси побожними (Колосян 3:5-14). Так, правдиве покаяння справді спонукує людину «навернутись» (Дії 3:19).
18. Чому слід присвячувати себе Богові в молитві, і яке є значення цього кроку?
18 Перед хрещенням людина мусить присвятити себе Богові в молитві. (Порівняйте Луки 3:21, 22). Присвячення означає відокремлювати для святої цілі. Цей крок такий важливий, що в молитві ми повинні висловити Богові наше рішення віддано назавжди служити тільки Йому (Повторення Закону 5:8, 9; 1 Хронік 29:10-13). Звичайно, ми не присвячуємо себе якійсь праці, але Самому Богові. Цей пункт розяснилось у похоронній промові для першого президента Товариства Вартової Башти, Чарлза Тейза Рассела. На тій оказії в 1916 році секретар-скарбник Товариства, В. Е. Ван Амберг, сказав: «Ця велика всесвітня праця не є працею однієї людини. Вона зовсім завелика для виконування однією людиною. Це Божа праця і вона не змінюється. Бог користувався багатьма слугами в минулому, і безперечно буде користуватись багатьма в майбутньому. Ми не присвячуємо себе людині, або праці людини, але виконувати Божу волю, як Він буде виявляти її нам через Своє Слово й наперед визначене керівництво. Бог до цих пір очолює цю працю». Але, що іншого нам слід робити про наше присвячення Богові?
19. (а) Як прилюдно виявляється присвячення Єгові? (б) Що символізує хрещення у воді?
19 Коли людина хреститься, то прилюдно виявляє своє присвячення Єгові. Хрещення — це символ того, що людина, яка хреститься у воді безумовно присвятила себе Богові Єгові через Ісуса Христа. (Порівняйте Матвія 16:24). Коли кандидата на хрещення занурюють у воду а тоді виймають, то він символічно вмирає до свого колишнього життя до зовсім нового способу життя, щоб без застережень виконувати Божу волю. (Порівняйте Римлян 6:4-6). Ісус охрестився, і без застережень представив Себе Своєму небесному Отцю (Матвія 3:13-17). І Святе Письмо повторно показує, що кваліфіковані віруючі повинні охреститися (Дії 8:13; 16:27-34; 18:8). Щоб стати одним із Свідків Єгови в наш час, то людина мусить бути віруючою і правдиво практикувати віру, а тоді охреститися. (Порівняйте Дії 8:26-39).
Стійте непохитно!
20. Які є деякі біблійні приклади показати, що ми зазнаємо велике благословення за те, що вибрали свободу від Бога, як охрещені Свідки Єгови?
20 Якщо ви вже постановили непохитно держатися свободи від Бога, як охрещений Свідок Єгови, то Він поблагословить вас за це, як Він благословив Своїх слуг у давнину. Наприклад, Єгова поблагословив постарілих Авраама та Сарру разом з їхнім богобоязливим сином, Ісаком. Вірою пророк Мойсей вибрав постраждати з Божими людьми «аніж мати дочасну гріховну потіху. Він наругу [будучи давнім прообразом] Христову [або Божого Помазанця] вважав за більше багатство, ніж скарби єгипетські» (Євреїв 11:24-26). Мойсей мав привілей в тім, що Єгова користувався ним вивести ізраїльтян з-під рабства в Єгипті. Крім того, тому що Мойсей вірно служив Богові, то воскресне й буде служити Йому як один з «князів по цілій землі» під керівництвом Більшого Мойсея, Ісуса Христа (Псалом 45:16, НС; Повторення Закону 18:17-19).
21. Які приклади богобоязливих жінок з давнини підбадьорюють?
21 Присвячені християни в наш час також можуть підбадьорюватися прикладами жінок, які справді здобули свободу й радість. Між ними була моавітка Рут, яка зазнала болі через вдівство, як і радість свободи від Бога, що звільняє від фальшивої релігії. Вона залишила свій народ та своїх богів, і зв’язала свою долю з її вдовілою свекрухою, Ноомі. «Куди підеш ти, туди піду й я,— сказала Рут,— а де житимеш ти, там житиму й я. Народ твій буде мій народ, а Бог твій — мій Бог» (Рут 1:16). Вийшовши заміж за Боаза, Рут стала матір’ю Давидового діда Оведа (Рут 4:13-17). Таж, Єгова дав цій покірній неізраїльській жінці «нагороду повну», дозволивши їй стати прародителькою Ісуса, Месії! (Рут 2:12). Як Рут радітиме, коли воскресне й дізнається, що це був її привілей! Подібна радість безсумнівно наповнюватиме серце колишньої воскреслої розпусниці Рахав, яка покинула неморальність і фальшиве поклоніння, як і грішної розкаяної Вірсавії, бо — вони теж довідаються, що Єгова дозволив їм стати прародительками Ісуса Христа (Матвія 1:1-6, 16).
22. Що буде обговорюватись у наступній статті?
22 Можна розглянути багато більше прикладів тих, які одержали свободу від Бога. Наприклад, до цього числа належать вірні чоловіки і жінки згадані в 11 розділі Послання до євреїв. Вони перетерпіли горе, над ними знущалися, і «світ не вартий був їх». Додайте до цього числа вірних Христових послідовників з першого століття, як і інших вірних з того часу, включаючи мільйони осіб, які тепер служать Його Свідками. Як зараз побачимо, якщо ви вибрали стати по їхній стороні й за свободу, яку Бог дає, то маєте багато причин на радість.
Як ви відповіли б?
◻ Яку надію Бог дав, коли свобода від Нього була загублена?
◻ З-під якого «ярма рабства» Христос визволив Своїх послідовників?
◻ Які заходи слід робити перед хрещенням на Свідка Єгови?
◻ Які біблійні приклади доказують, що ми одержимо благословення за те, що стали по стороні за свободу, яку Бог дає?
[Ілюстрація на сторінці 16]
Чи знаєте, які заходи треба робити перед хрещенням на одного із Свідків Єгови?
|
