1. Яку свободу втратив Адам, і яку свободу відновить Єгова?
КОЛИ наші перші батьки згрішили в Едемському саду, то втратили для своїх дітей розкішну спадщину — свободу від гріха та псування. У результаті усі ми народилися рабами, щоб деградувати та вмерти. На щастя, однак, Єгова має мету відновити вірним людям чудову свободу. Сьогодні щиросерді схвильовано чекають «з’явлення синів Божих», унаслідок чого вони «визволяться від неволі тління на волю слави синів Божих» (Римлян 8:19-21).
«Помазані, щоб проповідувати»
2, 3. (а) Хто такі «сини Божі»? (б) Яким чудовим становищем вони задовольняються, і яку відповідальність воно приносить?
2 Хто є тими «синами Божими»? Це Ісусові помазані духом брати, які будуть правителями разом із ним у небесному Царстві. Перші з них виявилися протягом першого століття н. е. Вони прийняли визволяючу правду, якої вчив Ісус, і після свята П’ятидесятниці 33 року н. е. брали участь у славетному привілеї, про якого говорив Петро, коли писав їм: «Але ви — вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власності Божої» (1 Петра 2:9а; Івана 8:32).
3 Що за чудове благословення бути Божою особливою власністю! І сучасний останок цих помазаних синів Божих задовольняється таким самим блаженним становищем перед Богом. Але з таким високим привілеєм приходять відповідальності. Петро звертав увагу на одну з цих відповідальностей, коли продовжив говорити, щоб вони «звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого» (1 Петра 2:9б).
4. Як помазані християни виконали відповідальність, що приходить з їхньою християнською свободою?
4 Чи помазані християни виконали цю відповідальність оголошувати всюди про Божі видатні якості? Так. Пророкуючи про останок 1919 року, Ісая сказав: «Дух Господа Бога на мені, бо Господь помазав Мене благовістити сумирним, послав Мене перев’язати зламаних серцем, полоненим звіщати свободу, а в’язням — відчинити в’язницю, щоб проголосити рік уподобання Господу, та день помсти для нашого Бога» (Ісаї 61:1, 2). Сьогодні помазаний останок, наслідуючи Ісусів приклад, до котрого стосується, головним чином, частина цього вірша, ревно проголошує іншим добру новину про свободу (Матвія 4:23-25; Луки 4:14-21).
5, 6. (а) Який був результат сповненого ентузіазму проповідування помазаних християн? (б) Якими привілеями та відповідальностями задовольняються ті, що належать до великого натовпу?
5 У результаті його, сповненого ентузіазму проповідування, з’явився на світовій сцені в ці останні дні великий натовп інших овець. Вони виходять з усіх народів, щоб приєднатися до помазаних християн у служінні Єгові, і правда звільнила їх також (Захарія 8:23; Івана 10:16). Подібно до Авраама, вони визнані праведними на основі віри і ввійшли у близьке споріднення з Богом Єговою. Їх, як і Рахав, визнано праведними й поставлено в ряд тих, хто виживе — в їхньому випадку — переживе Армагеддон (Якова 2:23-25; Об’явлення 16:14, 16). Але такі високі привілеї також приносять із собою відповідальність говорити іншим про Божу славу. Ось чому Іван бачив їх, прилюдно вихваляючих Єгову, бо «взивали вони гучним голосом, кажучи: «Спасінням ми зобов’язані Богові нашому, який сидить на троні, та Агнцеві» (Об’явлення 7:9, 10, 14, НС).
6 За останній рік великий натовп, який зараз налічує понад чотири мільйони, разом із малим останком помазаних християн, провів близько мільярда годин, проголошуючи всюди про видатні якості Єгови. Це була найкраща можливість користуватися їхньою духовною свободою.
«Царя поважайте»
7, 8. Яку відповідальність щодо світської влади приносить із собою христинська свобода, і в зв’язку з цим, якого неправильного відношення нам потрібно уникати?
7 Наша християнська свобода приносить із собою інші відповідальності. Петро вказав на декотрі, коли писав: «Шануйте всіх, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте» (1 Петра 2:17). Що мається на думці під виразом «царя поважайте»?
8 «Цар» представляє світських правителів. Сьогодні в світі поширився дух неповаги до влади, і це може легко впливати на християн. Християнин може навіть бажає знати, чому йому треба шанувати «царя» в той час, коли «ввесь світ лежить у злі» (1 Івана 5:19). У зв’язку з цими словами, він може відчувати свободу не підкорятися незручним законам та утримуватися від податків, якщо є можливість уникнути їх. Але це могло б іти проти чіткого Ісусового наказу «віддавати кесареве — кесареві». То може бути, в дійсності, використанням «волі на прикриття лихого» (Матвія 22:21; 1 Петра 2:16).
9. Які є дві вагомі причини бути покірними світській владі?
9 Християни повинні ставитися з повагою до влади та підкорятися їй — навіть якщо це й відносно (Дії 5:29). Чому? У 1 Петра 2:14 вказано на три причини, коли говориться, що володарі, «як від нього [Бога, НС] послані для карання злочинців та для похвали доброчинців». Страх покарання є вагомою причиною для підкорення владі. Яка була б ганьба для когось із Свідків Єгови, коли б їх оштрафували або посадили до в’язниці за насильство, злодійство або якийсь інший злочин! Уявіть, як дехто радів би з розголошення таких випадків! З другого боку, розвиваючи репутацію людей, які коряться громадській владі, ми отримуємо похвалу від неупереджених офіційних осіб. Нам можуть дати більшу свободу виконувати нашу діяльність проповідування доброї новини. Крім того, «щоб доброчинці гамували неуцтво нерозумних людей» (1 Петра 2:15б). Це друга причина для підкорення владі (Римлян 13:3).
10. Яка найважливіша причина підкорятися світській владі?
10 Але є ще важливіша причина. Влади існують із дозволу Єгови. Як сказав Петро, політичні правителі «послані» Єговою (НС), і така є «Божа воля», щоб християни залишалися підкореними їм (1 Петра 2:15а). Подібно говорить і апостол Павло: «Влади існуючі встановлені від Бога». Отже, наше сумління, виховане Біблією, спонукує нас підкорятися владі. Якщо ми самі відмовляємося підкорятися їй, то «противимося Божій постанові» (Римлян 13:1, 2, 5). Хто з нас міг би охоче бажати противитися Божій постанові? Яке то було б зловживання християнською свободою!
«Братство любіть»
11, 12. (а) Яка відповідальність відносно співвіруючих приходить із нашою християнською свободою? (б) Хто особливо заслуговує нашої любові й чому?
11 Петро також сказав, що християнам треба «мати любов до всього товариства братів» (1 Петра 2:17, НС). Це друга відповідальність, яка приходить із християнською свободою. Більшість із нас належить до збору. Справді, кожен із нас належить до міжнародного товариства, або організації, братів. Проявляючи до них любов, ми мудро користуємося нашою свободою (Івана 15:12, 13).
12 Апостол Павло виділив групу християн, котрі особливо заслуговують нашої любові. Він сказав: «Слухайтесь ваших наставників та коріться їм,— вони бо пильнують душ ваших, як ті, хто має здати справу. Нехай вони роблять це з радістю, а не зідхаючи,— бо це для вас не корисне» (Євреїв 13:17). Тими, хто беруть на себе керівництво в зборі, є старійшини. Правда, ці люди не є досконалими. Незважаючи на те, вони таки призначені під наглядом Керівного органу. Вони дають керівництво своїм прикладом та уважністю до інших і призначені наглядати над нашими душами. Яке це важливе завдання! (Євреїв 13:7). На щастя, більшість зборів мають прекрасний дух співробітницва і старійшинам радісно працювати з ними. Їм трудніше виконувати свої обов’язки, коли окремі особи не бажають співробітничати. Старійшина все-таки виконує свою працю, але робить це, як каже Павло, «зідхаючи». Певно, що ми не хочемо, щоб старійшини зітхали! Ми бажаємо, щоб вони мали радість у їхній праці, так щоб вони могли підкріпляти нас.
13. Які існують способи співробітництва зі старійшинами?
13 Яким чином ми можемо співпрацювати зі старійшинами? Один спосіб полягає у співучасті в утримуванні та прибиранні Залу Царства. Іншим є співробітництво у відвідуванні хворих та допомаганні неспроможним. На додаток, ми можемо прикладати зусиль залишатися духовно сильними і, таким чином, не стати тягарем. Важлива сфера співробітництва полягає в підтримуванні моральної та духовної чистоти збору як нашою особистою поведінкою, так і сповіщанням старійшинам відомих нам випадків серйозного гріха.
14. Як нам треба сприяти дисциплінарній дії, обраній старійшинами?
14 Інколи, щоб зберегти чистоту збору, старійшини виключають нерозкаяного грішника (1 Коринтян 5:1-5). Це захищає збір. Це може також допомогти грішнику. Часто таким дисциплінуванням допомагали грішникові схаменутися. Але що, коли виключений є близьким другом або родичем? А що, коли він є нашим батьком або матір’ю, чи нашим сином, або дочкою. Чи ми, однак, поважаємо рішення старійшин? Справді, це може бути тяжко. Але яке ж зловживання нашою свободою, коли будемо піддавати сумніву рішення старійшин і продовжувати духовне спілкування з тим, хто має розбещений вплив у зборі! (2 Івана 10, 11). Людей Єгови в цілому слід похвалити за їхнє співробітництво в цих справах. У результаті, організація Єгови залишається незабрудненою в цьому нечистому світі (Якова 1:27).
15. Якщо якась особа вчиняє серйозний гріх, то що нам негайно потрібно робити?
15 А що, як ми вчинили серйозний гріх? Цар Давид описав тих, до кого Єгова був милостивим, коли говорив: «Хто зійде на гору Господню, і хто буде стояти на місці святому Його? — У кого чисті руки та щиреє серце, і хто не нахиляв на марноту своєї душі [хто не приніс Мою душу до нікчемного ухилення, НС], і хто не присягав на обману» (Псалом 24:3, 4). Якщо з деяких причин ми не маємо більше «чистих рук та щирого серця», то мусимо негайно діяти. Наше вічне життя в небезпеці.
16, 17. Чому винним у серйозних гріхах не слід самим старатися розв’язувати питання?
16 Дехто був спокушений таїти серйозні гріхи, можливо, міркуючи: «Я сповідався Єгові та розкаявся. Отже, для чого вплутувати старійшин?» Грішник, певно, соромиться або боїться того, що можуть зробити старійшини. Він повинен, проте, пам’ятати, що хоч тільки Єгова може очищати нас від гріхів, але він зробив старійшин, головним чином, відповідальними за чистоту збору (Псалом 51:4). Вони є для лікування, «щоб приготувати святих» (Ефесян 4:12). Не йти до них, коли потребуємо духовної допомоги, подібно до того, як не йти до лікаря, коли ми хворі.
17 Ті, що самі стараються розв’язати цю справу, переконуються, що й через багато місяців або років їхнє сумління все ще серйозно турбує їх. Навіть гірше: ті, хто таїть серйозну провину, грішать удруге і навіть утретє. Коли, зрештою, старійшини дізнаються про справу, то це вже випадок повторюваного гріха. Як набагато краще слухатися поради Якова! Він писав: «Чи хворіє хто з вас? Хай покличе пресвіторів Церкви [старійшин збору, НС], і над ним хай помоляться, намастивши його оливою в Господнє Ім’я» (Якова 5:14). Ідіть до старійшин, поки ще не запізно виправитися. Якщо ми чекаємо довше, то можемо зачерствіти серцем щодо гріха (Екклезіястова 3:3; Ісаї 32:1, 2).
Зовнішній вигляд і розваги
18, 19. Чому священик доброзичливо відзивався про Свідків Єгови?
18 П’ять років тому в одному парафіяльному журналі італійський католицький священик сердечно похвалив Свідків Єговиa. Він сказав: «Особисто, я люблю Свідків Єгови; я це відверто визнаю... Вони, я знаю, бездоганної поведінки, солодкомовні... [і] дуже переконливі. Коли ми самі зрозуміємо, що правда потребує приємного представництва? Що ті, хто проголошує правду, не повинні бути байдужими, непристойно пахнучими, розпатланими, недбалими?»
19 Згідно з цими словами, на священика справив враження серед інших речей спосіб, яким Свідки одягалися та представляли самих себе. Очевидно, ті, кого він зустрів, слухали поради, що давалася «вірним і мудрим рабом» протягом років (Матвія 24:45). Біблія говорить, що жіночий одяг повинен бути «упорядкованим та скромним» (1 Тимофія 2:9, НС). У цей час занепаду та порада необхідна також і для чоловіків. Чи не логічно, що представники Божого Царства повинні пристойно представляти самих себе стороннім людям?
20. Чому християнину завжди треба бути свідомим відносно свого одягу?
20 Дехто може згодитися, що на зібраннях та в проповідницькому служінні потрібно бути уважними відносно свого одягу, але може здаватись, що біблійні принципи не стосуються інших обставин. Чи ми, однак, коли-небудь перестаємо бути представниками Божого Царства? Дійсно, обставини є різні. Якщо допомагаємо будувати Зал Царства, то будемо одягатися не так, коли є присутніми на зібранні в цьому ж самому Залі Царства. Коли ми на дозвіллі, то, напевно, одягнемось відповідно для відпочинку. Але кожного разу, оскільки на нас дивляться інші люди, наш одяг мусить завжди бути упорядкованим і скромним.
21, 22. Як ми захищені від шкідливих розваг, і яким способом можемо переглянути пораду з цього питання?
21 Інша сфера, яка привертала багато уваги,— розваги. Люди — а особливо молоді — потребують розваг. Це не гріх або пусте марнування часу запланувати відпочинок для сім’ї. Ісус сам запросив своїх учнів «трохи спочити» (Марка 6:31). Але будьте уважними, щоб розваги не відімкнули двері духовному забрудненню. Ми живемо у світі, де розваги підкреслюють статеву неморальність, грубе насильство, страх та спіритизм (2 Тимофія 3:3; Об’явлення 22:15). Вірний і мудрий раб насторожі щодо таких небезпек і постійно застерігає нас проти них. Чи ви відчуваєте, що ці нагадування є обмеженням вашої свободи? Чи ви вдячні, що організація Єгови достатньо турбується про вас, постійно звертаючи увагу на такі небезпеки (Псалом 19:8; 119:95).
22 Ніколи не забуваймо, що хоч наша свобода приходить від Єгови, то ми є відповідальними за те, як користуємося нею. Якщо ігноруємо добру пораду й робимо неправильне рішення, то не можемо винуватити когось іншого. Апостол Павло сказав: «Кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові» (Римлян 14:12; Євреїв 4:13).
Чекайте зі сподіванням свободи синів Божих
23. (а) Якими благословеннями відносно свободи ми зараз задовольняємося? (б) Яких благословенств ми з нетерпінням чекаємо?
23 Ми, дійсно, блаженні люди. Ми вільні від фальшивої релігії та забобонів. Завдяки жертовному викупові, ми можемо наближатися до Єгови з чистим сумлінням, будучи звільненими духовно від поневолення гріха та смерті. І скоро відбудеться «з’явлення синів Божих». В Армагеддоні Ісусові брати в своїй небесній славі з’являться перед людством як руйнівники ворогів Єгови (Римлян 8:19; 2 Солунян 1:6-8; Об’явлення 2:26, 27). Потім ці сини Божі стануть шляхами для благословення, що людству потече від Божого трону (Об’явлення 22:1-5). Кінець кінцем, внаслідок з’явлення синів Божих вірне людство одержить благословення зі слави свободи синів Божих. Чи ви з нетерпінням очікуєте того часу? Якщо так, то мудро користуйтеся християнською свободою. Служіть Богові тепер, і це принесе вам задоволення від тієї надзвичайної свободи протягом цілої вічності!
[Примітка]
a Священик пізніше відмовився від цієї рекомендації, певно, скорше всього під тиском.
Повторення
◻ Як помазані християни та інші вівці прославляли Єгову?
◻ Чому християни повинні поважати світську владу?
◻ Яким чином християни можуть співробітничати зі старійшинами?
◻ У зв’язку з одягом, чому Свідки Єгови відрізняються від багатьох людей в цьому світі?
◻ Чого треба нам уникати відносно розваг?
[Ілюстрація на сторінці 17]
Старійшини особливо заслуговують нашої любові та співробітництва.
[Ілюстрації на сторінці 18]
Одяг християнина повинен бути впорядкованим, скромним і відповідним до обставин.
|
