Іноді через якусь слабкість людина чинить невеликий гріх — навіть
неодноразово. Але якщо вона «встає», тобто щиро кається і намагається
продовжувати віддане служіння, то залишається праведною в очах Єгови. Це видно
з того, як Бог ставився до стародавніх ізраїльтян (Ісаї 41:9, 10). Згадані
раніше слова з Приповістей 24:16 звертають увагу не на наші «падіння», а на те,
що з допомогою милосердного Бога ми можемо «встати». (Прочитайте Ісаї
55:7). Бог Єгова та Ісус Христос впевнені в нас і заохочують нас
«вставати» (Пс. 86:5; Ів.
5:19).
Буває, що спортсмен
під час марафонського бігу спотикається чи падає, але він може підвестися
і продовжити біг, якщо діятиме без зволікань. Ми не знаємо «дня... чи години»,
коли закінчиться забіг за вічне життя (Матв. 24:36). А втім, чим менше ми
спотикаємося, тим більша ймовірність того, що ми не збавимо темпу, залишимося на
дистанції і досягнемо фінішу. Тож як нам уникати каменів спотикання?
| 