Як Єгояда і Єгошева виявили сміливість і чого цим було досягнуто?
Наша мужність і віра зростають, коли ми бачимо, що Єгова є з тими, хто ставить
виконання його волі і добробут своїх одновірців вище власних інтересів.
Наприклад, згадаймо первосвященика Єгояду і його дружину, Єгошеву. Після смерті
царя Ахазії його матір, Аталія, вигубила всіх позосталих царських нащадків,
окрім Йоаша, і захопила трон. Єгояда і Єгошева, ризикуючи своїм життям, шість
років переховували Йоаша, сина Ахазії. На сьомий рік Єгояда проголосив Йоаша
царем, а Аталію наказав вбити (2 Цар. 11:1—16). Пізніше Єгояда допомагав царю
Йоашеві відбудовувати храм. І, коли у віці 130 років Єгояда помер, його поховали
з царями, «бо робив він добро в Ізраїлі і для Бога, і для Його храму» (2 Хр.
24:15, 16). До того ж завдяки сміливості Єгояди і його дружини був збережений
царський рід від Давида до Месії.
