1, 2. а) Що говорять факти про мир між народами? б) Який урок про мир отримали ізраїльтяни від Єгови в 607 році до н. е.?
МИР! Яким же бажаним він є, але як рідко він панував за всю історію людства! Зокрема XX сторіччя не можна назвати сторіччям миру. Над світом пронеслися дві найбільш руїнницькі війни. Щоб підтримувати всесвітній мир, після першої світової війни було засновано Лігу націй. Але ця організація зазнала невдачі. Після другої світової війни було створено Організацію Об’єднаних Націй, котра поставила собі подібне завдання. Аби побачити, яких гірких невдач вона зазнає́, нам достатньо заглянути в періодику.
2 Чи нас повинно дивувати те, що людські організації неспроможні забезпечити мир? Зовсім ні. Понад 2500 років тому вибрані Божі люди, ізраїльтяни, дістали у цьому урок. У сьомому сторіччі до н. е. миру Ізраїлю загрожувала провідна світова держава Вавилон. Ізраїль звернувся за допомогою до Єгипту. Але Єгипет не зміг нічого зробити (Єремії 37:5—8; Єзекіїля 17:11—15). У 607 році до н. е. вавилонське військо повалило мури Єрусалима й спалило храм Єгови. Таким чином ізраїльтяни отримали гіркий урок у тому, що покладатися на людські організації марно. Замість насолоджуватися миром, цей народ був забраний до неволі у Вавилон (2 Хронік 36:17—21).
3. Які історичні події, що сповнилися за словами Єгови через Єремію, стали для ізраїльтян другим важливим уроком про мир?
3 Однак перед падінням Єрусалима Єгова виявив, що не Єгипет, а він принесе справжній мир Ізраїлю. Він пообіцяв через Єремію: «[Я] їх уздоровлю, і відкрию багатство спокою та правди для них! І Я поверну долю Юди, і долю Ізраїля, і їх розбудую, немов напочатку» (Єремії 33:6, 7). Виконання Божої обіцянки почалося 539 року до н. е., коли було підкорено Вавилон і звільнено ізраїльських вигнанців (2 Хронік 36:22, 23). У другій половині 537 року до н. е. невелика група ізраїльтян вперше за 70 років відзначала свято Кучок на ізраїльській землі! Після цього свята вони взялися за відбудову храму Єгови. З яким почуттям вони це робили? Біблія говорить: «Ввесь народ викликував гучним покликом, славлячи Господа за основу Господнього дому» (Ездри 3:11).
4. Як Єгова спонукав ізраїльтян до відбудови храму і яку обітницю про мир він дав?
4 Однак після цього радісного початку ізраїльтяни занепали духом через своїх противників і припинили будову храму. За декілька років Єгова послав пророків Огію і Захарію, щоб спонукати ізраїльтян завершити відбудову. З яким же захопленням вони, мабуть, слухали Огію, коли він говорив про храм, що буде відбудований: «Більша буде слава цього останнього дому від першого, говорить Господь Саваот, і на цьому місці Я дам мир»! (Огія 2:9).
Єгова виконує свої обітниці
5. Що варте уваги у восьмому розділі Захарія?
5 У біблійній книзі Захарія ми читаємо про численні натхнені видіння й пророцтва, які зміцняли Божий народ у шостому сторіччі до н. е. Ці пророцтва й далі запевняють нас у підтримці Єгови. Вони дають нам усі підстави вірити, що і в наші дні Єгова дасть своєму народові мир. Наприклад, у восьмому розділі своєї книги пророк Захарій десять разів промовляє: «Так говорить Господь». Щоразу цим висловом знаменується божественне проголошення миру для Божого народу. Деякі з цих пророцтв сповнилися за днів Захарія. Усі вони вже сповнилися або сповняються сьогодні.
«Заздрю Я за Сіон»
6, 7. В якому розумінні Єгова був ‘заздрісним за Сіон великою люттю’?
6 Цей вислів з’являється вперше в Захарія 8:2, де читаємо: «Так говорить Господь Саваот: Заздрю Я за Сіон великою заздрістю, і великою ревністю [«люттю», НС] Я заздрю за нього». Обіцянка Єгови бути заздрісним, стати дуже ревним за свій народ, означала, що він мав виявляти пильність щодо повернення їм миру. Доказом цієї ревності стало те, що ізраїльтяни повернулися до рідної землі й відбудували храм.
7 А що сказати про тих, хто стояв на заваді народові Єгови? Ревність Єгови щодо його народу вилилася «великою люттю» на цих ворогів. Поклоняючись у відбудованому храмі, вірні євреї могли роздумувати про те, яка доля спіткала вже повалений могутній Вавилон. Вони також могли згадувати про повний провал ворогів, котрі намагалися перешкодити відбудові храму (Ездри 4:1—6; 6:3). І вони могли подякувати Єгові за виконання його обіцянки. Якому ж тріумфу сприяла його ревність!
«Місто Правди»
8. Чому за днів Захарія, на противагу минулим часам, Єрусалим міг стати містом правди?
8 Захарій пише другий раз: «Так говорить Господь». Що говорить Єгова цього разу? «Вернуся Я до Сіону, і буду пробувати в середині Єрусалиму, і буде зватися Єрусалим «Містом Правди», а гора Господа Саваота — «горою святою» (Захарія 8:3). Перед 607 роком до н. е. Єрусалим аж ніяк не можна було назвати містом правди. Його священики й пророки були розбещеними, а люди — віроломними (Єремії 6:13; 7:29—34; 13:23—27). Тепер же Божий народ відбудовував храм, виявляючи свою підтримку чистого поклоніння. Знову Єгова в духовному розумінні жив в Єрусалимі. У цьому місті знову звучали істини про чисте поклоніння, і тому Єрусалим можна було назвати «Містом Правди». Височину, на якій він був розташований, можна було назвати «горою Господа».
9. Яка дивовижна зміна стану «Ізраїля Божого» відбулася в 1919 році?
9 Так само як ці два проголошення мали глибоке значення для стародавнього Ізраїлю, вони також мають велике значення в кінці XX сторіччя для нас. Майже 80 років тому під час першої світової війни декілька тисяч помазанців, що на той час репрезентували «Ізраїль Божий», потрапили в духовну неволю, так само як у давнину ізраїльтяни потрапили в неволю до Вавилону (Галатів 6:16). У пророчому розумінні про них було сказано як про полишені на вулиці трупи. Проте вони мали щире бажання поклонятися Єгові «в дусі та в правді» (Івана 4:24). Отже, в 1919 році Єгова вивів їх з неволі, піднімаючи їх з духовно мертвого стану (Об’явлення 11:7—13). Таким чином Єгова гучно відповів «так» на пророче запитання Ісаї: «Чи зроджена буде земля в один день, чи народжений буде народ за одним разом?» (Ісаї 66:8). У 1919 році люд Єгови знову розпочав своє існування як духовний народ у своїй «землі», тобто у своєму духовному володінні на землі.
10. Які благословення з 1919 року мають помазані християни у своїй «землі»?
10 Безпечно живучи в цій землі, помазані християни почали служити у величному духовному храмі Єгови. Їх було призначено «вірним і мудрим рабом», і вони прийняли відповідальність дбати про Ісусів земний маєток — привілей, котрий посідають досі, у той час як наближається кінець XX сторіччя (Матвія 24:45—47). Вони докладно знають, що Єгова — «Бог миру» (1 Солунян 5:23).
11. Як релігійні провідники загальновизнаного християнства показують, що є ворогами Божого народу?
11 А що можна сказати про ворогів Ізраїлю Божого? Ревність Єгови за свій народ відображається в його люті проти супротивників. Під час першої світової війни релігійні провідники загальновизнаного християнства старались розтоптати цю групку християн, які звіщали правду, і тому чинили на неї величезний тиск, але безрезультатно. У другій світовій війні священиків загальновизнаного християнства об’єднувало лиш одне: на двох боках цього конфлікту вони спонукували уряди придушити діяльність Свідків Єгови. Навіть сьогодні в багатьох країнах релігійні провідники наполягають, щоб уряди обмежили або заборонили християнську працю проповідування Свідків Єгови.
12, 13. Як лють Єгови виливається на загальновизнане християнство?
12 Але це не проходить повз уваги Єгови. Після першої світової війни загальновизнане християнство з позосталою частиною Вавилона Великого пережили падіння (Об’явлення 14:8). Падіння загальновизнаного християнства стало широковідомим, коли починаючи з 1922 року було вилито серію символічних кар, що публічно викрило його духовно мертвий стан і стало передвістям його близького знищення (Об’явлення 8:7—9:21). Доказом того, що ці кари продовжують виливатися, стала промова «Кінець фальшивої релігії вже близько», виголошена по цілому світі 23 квітня 1995 року, після чого було розповсюджено сотні мільйонів примірників спеціального видання «Вістей Царства».
13 Сьогодні загальновизнане християнство в жалюгідному стані. У XX сторіччі прихильники загальновизнаного християнства вбивають одні одних у жорстоких війнах з благословення своїх священиків і пасторів. У декотрих країнах його вплив уже майже не відчутний. Воно приречене на знищення разом з рештою Вавилона Великого (Об’явлення 18:21).
Мир для народу Єгови
14. Як пророчо та образно описується людей, котрі мають мир?
14 Проте вже тепер, у 1996 році, народ Єгови має багатство миру у своїй відновленій землі, як це видно з третього проголошення Єгови: «Так говорить Господь Саваот: Ще будуть сидіти на єрусалимських майданах діди та баби, і кожен з палицею в своїй руці через довгий вік. А міські майдани будуть переповнені хлопцями та дівчатами, що будуть бавитися на майданах його» (Захарія 8:4, 5).
15. Який мир мають слуги Єгови, незважаючи на війни між народами?
15 Цей чудовий образний опис змальовує щось дивовижне в цьому пошматованому війною світі, а саме: людей, які мають мир. З 1919 року сповняються пророчі слова Ісаї: «Спокій, спокій далекому та близькому!» говорить Господь, і вздоровлю його. А... для безбожних спокою немає, говорить Господь» (Ісаї 57:19—21). Звичайно, хоча й люди Єгови не є частиною цього світу, їх таки уражає заколот, що відбувається серед народів (Івана 17:15, 16). У деяких країнах ці люди зносять великі труднощі, а декого з них навіть убивають. І все ж справжні християни мають мир у двох головних аспектах. По-перше, вони мають «мир із Богом через [свого] Господа... Ісуса Христа» (Римлян 5:1). По-друге, вони мають мир між собою. Вони розвивають «мудрість... зверху», яка «насамперед чиста, а потім спокійна» (Якова 3:17; Галатів 5:22—24). Крім того, вони сподіваються мати мир у повному розумінні цього слова, коли «покірні вспадкують землю,— і зарозкошують миром великим» (Псалом 37:11).
16, 17. а) Як «діди та баби», а також «хлопці та дівчата» зміцнюють організацію Єгови? б) У чому видно мир серед народу Єгови?
16 Серед народу Єгови все ще є «діди та баби», помазанці, котрі пам’ятають ранні перемоги організації Єгови. Усі ми надзвичайно цінуємо їхню вірність і витривалість. Молодші помазанці взяли провід під час напружених 30-х років нашого сторіччя й другої світової війни, а також під час захопливого росту в наступні роки. Відтак, зокрема з 1935 року, на сцену подій почав виходити «натовп великий» «інших овець» (Об’явлення 7:9; Івана 10:16). У міру того як помазані християни старіли й зменшувалась їхня кількість, за проповідницьку працю бралися інші вівці, що розширили її по цілій землі. За останні роки до землі Божого народу почав линути великий потік інших овець. Адже тільки минулого року 338 491 з них охрестилися на символ свого присвячення Єгові! Такі нові особи дуже молоді в духовному розумінні. Їхня свіжість і запал мають велике значення, коли вони вливаються в лави тих, хто із вдячністю співає хвалу «нашому Богові, що сидить на престолі, і Агнцеві» (Об’явлення 7:10).
17 Сьогодні «міські майдани... переповнені хлопцями та дівчатами», Свідками з молодечим запалом. У 1995 службовому році надійшли звіти з 232 країн і морських островів. Проте серед помазанців та інших овець немає міжнародної конкуренції, міжплемінної ненависті, заздрощів. Усі вони зростають духовно, об’єднані любов’ю. Всесвітнє братство Свідків Єгови є справді унікальним на світовій арені (Колосян 3:14; 1 Петра 2:17).
Чи це непосильне для Єгови?
18, 19. Як з 1919 року Єгова виконує те, що з людського погляду, здавалося б, є непосильним?
18 У 1918 році, коли помазаний останок складався лише з декількох тисяч збентежених душ у духовній неволі, ніхто не міг передбачити, яким буде хід подій. А втім, про це знав Єгова, що підтверджується його четвертим пророчим проголошенням: «Так говорить Господь Саваот: Коли дивне це в очах останку народу цього за цих днів, чи ж воно буде дивне в очах Моїх? промовляє Господь Саваот» (Захарія 8:6).
19 У 1919 році дух Єгови пробудив його народ для майбутньої праці. Однак щоб міцно триматися організації поклонників Єгови, потрібно було неабиякої віри. Адже їх було так мало і так багато чого вони не розуміли. Проте мало-помалу Єгова зміцнив їх організаційно та спорядив до християнської праці проповідування доброї новини й приготування учнів (Ісаї 60:17, 19; Матвія 24:14; 28:19, 20). Він поступово допомагав їм зрозуміти такі важливі питання, як нейтралітет і всесвітній суверенітет. Чи для Єгови було непосильним виконувати свою волю за допомогою цієї групки Свідків? Звичайно, відповіддю є «ні»! Це можна побачити зі сторінок 12—15 цього журналу, де подається таблиця-звіт діяльності Свідків Єгови в 1995 службовому році.
«Я стану їм Богом»
20. В яких масштабах мало відбуватися збирання Божого народу, згідно з пророцтвом?
20 П’яте проголошення додатково показує радість Свідків Єгови сьогодні: «Так говорить Господь Саваот: Ото Я спасу Свій народ із східнього краю та з краю заходу сонця. І спроваджу Я їх, і вони будуть пробувати в середині Єрусалиму, і стануть народом Моїм, а Я стану їм Богом у правді та в праведності» (Захарія 8:7, 8).
21. Яким чином підтримується й поширюється багатство миру народу Єгови?
21 Можна без вагання сказати, що в 1996 році добра новина проповідується по цілому світі — «із східнього краю» аж до «краю заходу сонця». Йде підготовка учнів з людей усіх народів, і вони бачать сповнення обіцянки Єгови: «Всі сини твої стануть за учнів Господніх, і спокій глибокий настане синам твоїм» (Ісаї 54:13). Ми маємо мир, бо нас навчає Єгова. Для цього публікується література понад 300 мовами. Тільки в минулому році вона почала видаватися ще 21 мовою. Журнал «Вартова башта» тепер публікується одночасно 111 мовами, а «Пробудись!» — 54. Усенародні й міжнародні конгреси є яскравим доказом миру серед Божого народу. Щотижневі зібрання об’єднують нас і дають необхідне підбадьорення, щоб ми могли залишатися стійкими (Євреїв 10:23—25). Так, Єгова навчає свій народ «у правді та в праведності». Він дає своєму народові мир. Яке ж благословення для нас мати це багатство миру!
Чи ви можете пояснити?
◻ В якому розумінні Єгова ‘заздрить великою люттю’ за свій народ сьогодні?
◻ Чому народ Єгови має мир навіть у пошматованих війною країнах?
◻ В якому розумінні «міські майдани... переповнені хлопцями та дівчатами»?
◻ Якими способами Єгова навчає свій народ?
Вірні євреї, які в шостому сторіччі до нашої ери відбудовували храм, пересвідчились, що єдиним надійним джерелом миру є Єгова.
| 