Чому Єгова створив новий «народ», щоб той зайняв місце тілесного Ізраїля?
Закон-угода, укладена Богом з тілесним Ізраїлем, не привела до появи «царства
священиків та народу святого» — групи осіб, які вічно служили б у небі (Вихід
19:5, 6). Ісус сказав юдейським релігійним провідникам: «Царство Боже буде
забране від вас і дане народу, який приносить плоди царства» (Матвія 21:43). Цей
народ, духовний Ізраїль, складається з помазаних християн, яких залучено в нову
угоду. До них апостол Петро писав: «Ви — «рід вибраний, священство царське,
народ святий, люди, які стали особливою власністю, щоб усюди звіщати чесноти»
того, хто покликав вас із темряви до свого дивовижного світла. Колись ви не були
народом, а тепер ви Божий народ» (1 Петра 2:9, 10). Єгова більше не перебував в угоді
з буквальним Ізраїлем (Євреїв 8:7—13). Як і передрік Ісус, від цього народу було
забрано честь посідати місце в Месіанському Царстві. Тепер таку честь мали
144 000 членів духовного Ізраїля (Об’явлення 7:4—8).
