У нас може виникати тривога, коли з нами хтось грубо розмовляє або погано поводиться. Особливо боляче, коли нас ображає близький друг або родич. Якщо ми боремося з тривогою, ми можемо багато чого навчитися з біблійного прикладу Анни, над якою постійно насміхалася друга дружина її чоловіка (1 Сам. 1:12). Подібно до Анни, ми можемо довго молитися, розповідаючи Єгові про свої тривоги і страхи. Наші молитви не мусять відзначатися красномовністю і досконалістю. Іноді ми можемо молитися зі сльозами на очах, а наші розпачливі слова перериватимуться гіркими схлипуваннями. Попри це Єгова ніколи не втомиться нас вислуховувати. Також нам треба пам’ятати пораду, записану у Філіппійців 4:6, 7. Апостол Павло чітко вказав на те, що у своїх молитвах ми маємо висловлювати вдячність. У нас дуже багато підстав дякувати Єгові — в тому числі за дар життя, за його творіння, за його віддану любов і за чудову надію, яку він нам дав. w20.02 21, абз. 3; 22, абз. 6
|
