Щоб стати дорослою, людині не потрібно докладати особливих зусиль, достатньо просто почекати. Але духовна зрілість не приходить автоматично. Це добре видно на прикладі збору в Коринфі. Усі тамтешні брати й сестри прийняли добру новину, охрестилися, отримали святий дух, і всі вони чули настанови апостола Павла (Дії 18:8—11). Все ж минали роки, а дехто з них і далі залишався незрілим (1 Кор. 3:2). Щоб досягти зрілості, перш за все потрібно цього захотіти. Той, хто «любить недосвідченість», кому комфортно залишатися духовним немовлям, ніколи не стане зрілим (Присл. 1:22). Буває, що людина вже давно доросла, але все одно не може без батьків і кроку ступити. Ми не хочемо, щоб в духовному розумінні з нами сталося те саме. Кожен з нас мусить розвивати власну віру. Якщо ти лише починаєш свій шлях до зрілості, молися, аби Єгова дав тобі «і бажання, і силу діяти» (Філ. 2:13). w24.04 4, абз. 9, 10
|
