Роз’їзний наглядач у Норвегії каже, що люди, які не схильні говорити про Бога, нерідко охоче розмовляють про те, що відбувається у світі. Привітавшись з людиною, він запитує: «Як ви думаєте, чи в майбутньому ситуація зміниться на краще? Від кого це залежить: від політиків, науковців чи когось іншого?» Тоді він уважно слухає відповідь людини і зачитує або цитує біблійний вірш про чудове майбутнє. Деякі люди з цікавістю дізнаються про біблійну обіцянку, що земля залишиться назавжди і що добрі люди житимуть на ній вічно (Пс. 37:29). Було б добре використовувати різні підходи до людей, яких ми зустрічаємо в служінні. Чому? Те, що цікавить одну людину, може зовсім не цікавити іншу. Одні охоче говорять про Бога чи Біблію, тимчасом як другі спочатку воліють говорити про щось інше. У будь-якому разі ми маємо використовувати кожну нагоду, щоб розмовляти з усілякими людьми (Рим. 1:14—16). Саме Єгова зрощує правду в серцях тих, хто схильний її прийняти (1 Кор. 3:6, 7). w19.07 22, 23, абз. 10, 11
|
