Єгова прирівнює себе до пастиря (Єзек. 34:12—14). Завдяки цьому ми розуміємо, яким він є. Добрий пастир несе повну відповідальність за життя доручених йому овець і дбає про них. Він водить їх на пасовиська і до водних джерел (Пс. 23:1, 2); стереже їх день і ніч (Луки 2:8); захищає від хижаків (1 Сам. 17:34, 35); носить ягняток (Ісаї 40:11); шукає заблуканих овець і дбає про поранених (Єзек. 34:16). Вівці потребують догляду і турботи. У духовному значенні те саме потрібно й людям (Марка 6:34). Вони страждатимуть, якщо про них не дбати духовно і не надавати їм проводу. Такі люди стають беззахисними, втрачають моральні орієнтири і розпорошуються, немов вівці, «що не мають пастуха» (1 Цар. 22:17). А втім, Єгова з любов’ю дбає про потреби свого народу. w13 15.11 4:1, 2
