Ті, хто вже довгі роки в правді, пам’ятають час, коли збір мав не раду старійшин, а слугу збору, коли країни мали не комітет філіалу, а наглядача філіалу і коли вказівки давалися не чітко встановленим Керівним органом Свідків Єгови, а президентом Товариства «Вартова башта». Хоча всі ці віддані брати мали вірних помічників, фактично одна людина була відповідальна за прийняття рішень у зборах, філіалах і всесвітньому центрі. Протягом 1970-х років були впроваджені зміни, згідно з якими відповідальність за нагляд лягала не на окремих осіб, а на групи старійшин. Ці зміни ґрунтувалися на поглибленому розумінні того, що записано у Святому Письмі. Тепер рішення не залежать від однієї впливової особи. Натомість організація отримує неабиякий пожиток від добрих рис усіх старійшин, «людей, які стали дарами» Єгови (Еф. 4:8). w15 15.7 1:14, 15
|
