У Буття 6:3 сказано: «Не буде Мій Дух перемагатися
в людині навіки,— бо блудить вона. Вона тіло, і дні її будуть сто
і двадцять літ». Чи Єгова обмежив тривалість життя людей до 120 років
і чи Ной так довго проповідував про Потоп?
Відповідь на обидва запитання заперечна.
Ще до Потопу багато людей жили століттями. Ноєві було 600 років,
коли прийшов Потоп, і він прожив 950 років (Бут. 7:6; 9:29). Деякі люди, що
народилися після Потопу, теж жили значно довше, ніж 120 років: Арпахшад помер
у віці 438 літ, а Шелах — 433 (Бут. 11:10—15). Однак за днів Мойсея звична
тривалість життя зменшилась до 70—80 років (Пс. 90:10). Тому Буття 6:3 не
говорить, що 120 років — це максимальна чи звичайна тривалість людського
життя.
А чи цей вірш свідчить про те, що Бог звелів Ноєві перестерігати
людей про прийдешнє знищення через 120 років? Ні. Бог не раз говорив з Ноєм.
У цій же розповіді через десять віршів ми читаємо: «Промовив Господь
до Ноя: "Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилась
земля насильством від них”». З роками Ной завершив колосальну роботу
спорудження ковчега, і тоді «сказав Господь Ноєві: "Увійди ти й
увесь дім твій до ковчегу”» (Бут. 6:13; 7:1). І в інших випадках Єгова
повідомляв Ноєві певні деталі (Бут. 8:15; 9:1,
8, 17).
Та слова з Буття 6:3 мають інше значення. У них не згадано про Ноя
і не говориться, що Бог до нього звертався. Це міг бути простий вираз наміру чи
рішення Бога. (Порівняйте Буття 8:21). Варте уваги те, що в історичному
повідомленні про події, які відбувалися задовго до часів Адама, ми знаходимо
слова: «Сказав Бог» (Бут. 1:6, 9, 14, 20, 24). Очевидно, що Єгова не говорив
з людьми на землі, бо їх ще не було створено.
Тому логічно дійти висновку, що в Буття 6:3 висловлено Боже рішення
знищити на землі зіпсутий світ. Єгова проголосив судову постанову усунути зло
через 120 років, хоча Ною про це не було ще відомо. Але чому встановлено часові
рамки? Чому треба було чекати?
Апостол Петро наводить причини: «Тоді, за Ноєвих днів, Бог терпеливо
чекав, поки будувався ковчег, в якому кілька осіб, тобто вісім душ, були
безпечно переведені через воду» (1 Пет. 3:20). Так, коли Бог вирішив діяти по закінченні 120
років, залишалося ще багато роботи. Приблизно через 20 років після того Ной
і його дружина почали народжувати дітей (Бут. 5:32; 7:6). Їхні троє синів
змужніли й одружились, і сім’я зросла до «восьми душ». Потім вони мали будувати
ковчег. З огляду на його розміри і кількість членів Ноєвої родини це завдання
неможливо було виконати швидко. Божа терпеливість упродовж 120 років дозволила
все це здійснити і врятувати життя, вможлививши вісьмом вірним особам бути
«безпечно переведеними через воду».
У Біблії не вказано року, в який Єгова повідомив Ною, коли мав
статися Потоп. Оскільки сини Ноя народилися, виросли і одружились, до Потопу,
мабуть, залишалося 40—50 років. Пізніше Єгова промовив до Ноя: «Прийшов кінець
кожному тілу перед лицем Моїм». Він сказав, що Ной мав збудувати величезний
ковчег і увійти в нього зі своєю сім’єю (Бут. 6:13—18). У подальші десятиліття
Ной не лише вів праведне життя. Він був «проповідником праведності»
і проголошував чітку звістку перестороги — Боже рішення знищити той безбожний
світ (2 Пет. 2:5).
Ной не знав задовго наперед, в якому році це мало відбутись, але був упевнений,
що знищення обов’язково прийде. Так і сталося (2 Пет. 2:5).
|
