Залишайтесь непохитні й переможете в бігу за життя
ЯКБИ вам довелося в бурю мандрувати морем, то на чому ви поплили б: на хиткому човнику чи стійкому, надійно збудованому кораблі? Безсумнівно, на кораблі, адже він може впевнено плисти, розсікаючи велетенські хвилі.
Живучи у ці бурхливі й небезпечні часи, ми стикаємося з багатьма труднощами, які можуть позбавити нас духовної рівноваги. Наприклад, мінливі ідеї та тенденції цього світу іноді викликають у молодих людей збентеження й почуття невпевненості. Також досить непевно можуть почуватися особи, котрі зовсім недавно стали на стежку правди. Навіть ті, хто роками виявляє непохитність і вірно служить Богові, можуть переживати труднощі, оскільки їхні сподівання й досі не сповнилися.
Такі почуття не є чимось новим. Інколи щось подібне відчували й вірні служителі Єгови, як-от Мойсей, Йов і Давид (Числа 11:14, 15; Йова 3:1—4; Псалом 55:5). Однак вони виявляли непохитність і відданість Єгові усе своє життя. Їхній добрий приклад заохочує бути непохитними і нас, адже Сатана Диявол прагне, аби ми зійшли з дистанції в бігу за вічне життя (Луки 22:31). Тож як нам залишатися непохитними, «твердими у вірі»? (1 Петра 5:9). І як ми можемо зміцняти співвіруючих?
Єгова допоможе залишатися непохитними
Якщо ми вірні Єгові, він завжди допомагатиме залишатися стійкими. Покладаючись на Єгову, псалмоспівець Давид зміг пережити чимало труднощів. Він співав: «Витяг мене Він [Єгова] із згубної ями, із багна болотистого, і поставив на скелі ноги мої і зміцнив мої стопи» (Псалом 40:3).
Єгова зміцнює нас, аби ми боролися «добрим змагом віри» й могли ‘ухопитися за вічне життя’ (1 Тимофія 6:12). Він забезпечує усім необхідним, щоб ми залишалися стійкими і перемогли у цій духовній боротьбі. Апостол Павло заохочував співхристиян ‘зміцнятися Господом та могутністю сили Його’ й ‘зодягнутися в повну Божу зброю, щоб стати проти хитрощів диявольських’ (Ефесян 6:10—17). Але що могло б вивести нас з рівноваги? І як нам чинити опір такому небезпечному впливу Сатани?
Остерігайтесь того, що може похитнути духовність
Варто пам’ятати, що на нашу християнську непохитність можуть позитивно чи негативно впливати рішення, які ми робимо. Молодим доводиться обирати професію, освіту або подружнього партнера. Дорослі вирішують, чи переїхати в іншу місцевість, чи почати більше працювати. Щодня ми вирішуємо, як розпорядитися своїм часом, а також немало інших питань. Що допоможе нам приймати такі рішення, завдяки котрим ми, як Божі служителі, залишалися б непохитними? Одна християнка, яка вже довгий час служить Богові, сказала: «Коли я маю щось вирішити, то прошу в Єгови допомоги. Я вважаю, що дуже важливо приймати і застосовувати поради, які подаються в Біблії, на християнських зібраннях, у біблійних публікаціях, і прислухатись до того, що радять старійшини».
Коли робимо якесь рішення, запитаймо себе: «Чи не шкодуватиму я про це через п’ять-десять років? Чи я впевнився, що ці рішення не похитнуть моєї духовності, а, навпаки, посприяють духовному поступу?» (Филип’ян 3:16).
Деякі охрещені особи, котрі піддалися спокусам або дозволили собі підійти вкрай близько до порушення Божих законів, почали хитатися на дорозі правди. Певні християни були позбавлені спілкування через нерозкаяну грішну поведінку і згодом докладали неабияких зусиль, щоб їх поновили у зборі. Однак через короткий час їх виключали знову за той самий гріх. А може, таке сталося тому, що вони не просили у Бога допомоги ‘ненавидіти зло та тулитись до добра’? (Римлян 12:9; Псалом 97:10). Кожен з нас мусить ‘чинити простими стежки ногам своїм’ (Євреїв 12:13). Отож, розгляньмо декілька способів, які допоможуть нам розвивати непохитність.
Християнська діяльність допомагає залишатися непохитним
Один із способів, завдяки якому ми не сповільнимося у бігу за життя,— це завжди бути зайнятим у праці проповідування про Царство. Адже завдяки християнському служінню ми можемо зосереджувати серце і розум на виконанні Божої волі й непохитно триматися нагороди, вічного життя. Стосовно цього Павло писав коринтянам: «Брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі» (1 Коринтян 15:58). ‘Міцний’ — це той, «який важко піддається руйнуванню, стійкий». Ужите в мові оригіналу слово, перекладене як ‘непохитний’, деколи означає «не дозволяти собі відв’язатися від якоря». Отже, постійна зайнятість у служінні додасть стабільності нашому християнському життю. Коли ми допомагатимемо іншим дізнаватися про Єгову, наше життя матиме зміст і ми будемо по-справжньому щасливі (Дії 20:35).
Пауліне, християнка, що понад 30 років провела у місіонерському й інших видах повночасного служіння, зазначає: «Служіння — це захист, бо свідчення іншим додає мені впевненості, що я знаю правду». Подібну впевненість дають й інші види християнської діяльності, як-от відвідування зібрань, на яких поклоняються Богові, а також ретельне особисте вивчення Біблії.
Зміцняйтесь братерською любов’ю
Залишатися міцними й непохитними нам допомагає те, що ми є частиною всесвітньої організації правдивих поклонників. Яке ж це благословення спілкуватися з усесвітнім братством, об’єднаним любов’ю! (1 Петра 2:17). Кожен з нас може зміцняти співвіруючих.
Розгляньмо, як зміцняв інших праведний Йов. Навіть його фальшивий розрадник Еліфаз змушений був визнати: «Того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв!» (Йова 4:4). А чи ми когось зміцняємо? На кожному з нас лежить відповідальність допомагати нашим духовним братам і сестрам тривати у служінні Богові. У взаєминах з ними ми можемо виявляти такий дух, який описано тут: «Зміцніть руки охлялі, і підкріпіть спотикливі коліна!» (Ісаї 35:3). Чому б не поставити собі за ціль при зустрічі зміцнити і підбадьорити хоча б одного чи двох співхристиян щодня? (Євреїв 10:24, 25) Щирі слова похвали і вдячності за постійні намагання догодити Єгові можуть допомогти їм залишатися непохитними і перемогти в бігу за життя.
Коли християнські старійшини підтримуватимуть нових братів і сестер, то досягнуть багатьох позитивних результатів. Старійшини можуть давати новим корисні вказівки і мудрі біблійні поради або ж піти разом у проповідницьке служіння. Апостол Павло використовував кожну нагоду зміцняти інших. Він прагнув побачити християн у Римі, щоб духовно укріпити їх (Римлян 1:11). Він вважав улюблених братів і сестер у Филипах своєю ‘радістю й вінцем’ та заохочував їх ‘так і стояти у Господі’ (Филип’ян 4:1). А коли Павло дізнався про труднощі своїх братів у Солуні, то послав Тимофія ‘упевнити їх та потішити в їхній вірі, щоб ані один не хитався в цім горі’ (1 Солунян 3:1—3).
Такі апостоли, як Павло і Петро, визнавали і цінували вірність та зусилля своїх співпоклонників (Колосян 2:5; 1 Солунян 3:7, 8; 2 Петра 1:12). Тож і нам треба зосереджуватися не на слабкостях наших братів, а на їхніх добрих рисах і на тому, що їм і далі вдається залишатися непохитними й славити Єгову.
Якщо ми негативно настроєні або занадто критичні, то можемо ненароком перешкоджати декому розвивати тверду віру. Наскільки ж мудро пам’ятати, що наші брати «змучені та розпорошені» у цій системі речей! (Матвія 9:36). У християнському зборі вони повинні знайти потіху й підбадьорення. Тому нехай кожен з нас докладає усіх зусиль, аби зміцняти співвіруючих і допомагати їм залишатися непохитними.
Іноді ставлення деяких братів до нас може послаблювати нашу непохитність. Але чи ми дозволимо, щоб різке слово чи злий вчинок сповільнив нас у служінні Єгові? Не дозвольмо нікому зламати нашу непохитність! (2 Петра 3:17).
Божа обітниця — надійний якір
Обітниця Єгови про чудове майбутнє під правлінням Царства дає надію, завдяки якій легше зберігати непохитність (Євреїв 6:19, Хом.). А переконання, що Бог завжди сповняє свої обітниці, спонукує нас ‘пильнувати й стояти у вірі’ (1 Коринтян 16:13; Євреїв 3:6). Іноді нам здається, що Бог відклав сповнення своїх обітниць, і це теж може стати випробуванням нашої віри. Тому вкрай важливо пильнувати, аби нас не звели фальшивими вченнями і ми не відпали від надії (Колосян 1:23; Євреїв 13:9).
Поганий приклад ізраїльтян, які загинули через те, що не мали віри в обіцянки Єгови, повинен стати для нас застереженням (Псалом 78:37). Тож не будьмо схожими на них, а залишаймось непохитними і в ці останні дні служімо Богові з почуттям невідкладності. «Я щодня поводжуся так, немов великий день Єгови прийде вже завтра»,— сказав один досвідчений старійшина (Йоіла 1:15).
Великий день Єгови обов’язково прийде. Але нам нічого боятися, поки маємо близькі взаємини з Єговою. Якщо ми твердо тримаємося його праведних норм і залишаємось непохитними, то успішно закінчимо біг за вічне життя! (Приповістей 11:19; 1 Тимофія 6:12, 17—19).
Чи ви робите усе можливе, аби допомогти співхристиянам залишатися непохитними?
The Complete Encyclopedia of Illustration/J. G. Heck
|
