Коли ми читаємо, що Авраам був задоволений життям і дожив до глибокої старості, це не означає, що він, так би мовити, переситився життям і не мав бажання жити в майбутньому. Біблія говорить, що Авраам «чекав міста зі справжнім фундаментом, творець і будівничий якого — Бог» (Євр. 11:10). Чи можеш уявити собі, з якою радістю Авраам буде жити в земному Раю і далі зміцнювати свою дружбу з Єговою? Як йому буде приємно, коли він дізнається, що його приклад віри допомагав служителям Єгови впродовж тисяч років після його смерті! У Раю він навіть довідається, що те, як йому було повернено Ісака, «послужило прикладом» чогось набагато величнішого (Євр. 11:19). І Авраам дізнається, що мільйони вірних людей змогли уявляти собі, що́ відчував Єгова, коли віддав свого Сина, Ісуса Христа, на викуп,— адже вони уявляли, який біль зніс Авраам, готуючись принести в жертву Ісака (Ів. 3:16). w16.02 1:15, 16
|
