Що ж робити, коли ми і вчинили гріх, про який згадано в Левит 5:4? У нас є Первосвященик, Ісус Христос, який допомагає нам мати Боже схвалення. Якщо ми визнаємо свій гріх перед Єговою, Бог милосердно простить нас (1 Ів. 2:1, 2). Однак щоб завжди втішатися схваленням Єгови, нам треба приносити плоди, які свідчать про розкаяння. Ми повинні намагатись покрити шкоду, якої завдали, не дотримавши свого слова, і стерегтися такого гріха в майбутньому (Прип. 6:2, 3). Звісно, перш ніж щось обіцяти, варто добре подумати, чи нам під силу це виконати (Еккл. 5:1). Якщо ми залишимось вірними під час остаточного випробування в кінці Тисячолітнього царювання Христа, то більше не матимемо підстав сумніватись у словах одні одних (Об’яв. 20:7—10). Кожне «так» означатиме «так», а кожне «ні» — «ні» (Матв. 5:37). Всі люди будуть досконало наслідувати нашого люблячого небесного Батька Єгову, «Бога правди» (Пс. 31:6). w12 15.10 4:16, 18
