Більшості людей важко просити вибачення. Однак Божі служителі поводяться як менші: визнають свої помилки і вибачаються. Також вони з готовністю прощають інших. У той час як гордість призводить до суперечок і поділень, прощення сприяє миру в зборі. Буває, що ми не можемо виконати домовленість через певні обставини, які нам непідвладні. У такому разі необхідно, так би мовити, «впасти в порох» і щиро вибачитися. Смиренний християнин охоче визнає свої провини, навіть коли не вся вина лежить на ньому (Прип. 6:1—5). Ми вдячні, що Писання заохочують нас поводитися як менші (Луки 9:48). w12 15.11 3:17—19
