Було б добре запитати себе: «Чи я настійно молюся за братів і сестер по всій землі? Як часто я згадую у своїх молитвах одновірців, котрі стали жертвами стихійних лих? Коли я востаннє молився за тих, хто виконує важливі обов’язки в організації Єгови? Чи я молюся за членів збору, які зносять труднощі?» Наші молитви до Бога Єгови за інших справді допомагають їм (2 Кор. 1:11). Хоча Єгова не зобов’язаний відповідати на молитви тільки тому, що з ними неодноразово звертається велика кількість його поклонників, він охоче робить це, оскільки зважає на їхні спільні інтереси й бере до уваги їхні щирі та глибокі переживання. Тому треба серйозно ставитися до честі та обов’язку молитися за інших. Так ми покажемо, що по-справжньому цікавимося ними. Завдяки цьому ми відчуватимемо, як зростає наша радість, адже «більше щастя — давати, а не брати» (Дії 20:35). w13 15.11 1:15, 16
