Вчення про те, що померлі можуть жити знову, не було чимось новим для Ісусових апостолів. Воскресіння відбувалися ще до їхнього народження. Вони знали, що Бог наділив пророків Іллю та Єлисея здатністю виконувати такі чуда (1 Цар. 17:17—24;2 Цар. 4:32—37). Навіть ожив мертвий чоловік, коли його тіло кинули в гробницю Єлисея і воно торкнулося кісток цього пророка (2 Цар. 13:20, 21). Очевидно, всіх нас дуже зворушують розповіді про воскресіння, які виконував Ісус. Коли він повернув до життя єдиного сина вдови, вона, мабуть, була просто вражена (Луки 7:11—15). Іншого разу Ісус воскресив 12-річну дівчинку. Уявіть собі радість і подив згорьованих батьків, коли їхня донечка ожила! (Луки 8:49—56). А як, напевне, зраділи, люди, побачивши, що з гробниці виходить живий і здоровий Лазар! (Ів. 11:38—44). w14 15.11 1:3, 4
|
