Кожного року в День примирення ізраїльський народ збирався разом. У цей день приносилися тваринні жертви, які нагадували ізраїльтянам, що вони потребують очищення від гріха. Але спочатку первосвященик мав покласти святий фіміам на розжарене вугілля і наповнити кімнату приємним ароматом. Чого ми можемо навчитися з цього? Біблія показує, що приємні Богові молитви його вірних служителів подібні до фіміаму (Пс. 141:2; Об’яв. 5:8). Первосвященик з глибокою пошаною входив з фіміамом до Найсвятішого, де перебував у присутності Єгови. Подібно й ми, звертаючись до Єгови в молитві, робимо це з глибокою пошаною. Ми відчуваємо перед ним благоговіння. Ми дуже вдячні нашому Творцю за те, що він дозволяє нам наближатися до нього, наче дитина до батька (Як. 4:8). Він визнає нас своїми друзями (Пс. 25:14). Ми настільки цінуємо це, що ніколи не хотіли б засмутити його. w19.11 20, 21, абз. 3—5
|
