Чому існує небезпека, що ми перестанемо цінувати доброту Єгови? Тому що ми успадкували схильність до невдячності. Наприклад, Бог поселив наших перших батьків, Адама і Єву, в райському саду. Вони мали все, що потребували, і могли жити вічно в мирі (Бут. 1:28). Але вони не цінували своїх благословень. Через пожадливість їм хотілося мати більше. Зрештою наші прабатьки втратили все (Бут. 3:6, 7, 17—19). Ми живемо в невдячному світі і теж можемо забувати все те, що Єгова робить для нас. Дуже легко почати ставитися до дружби з ним, як до чогось звичайного. Ми могли б перестати дорожити честю належати до всесвітнього братства й захопитися тим, що у світі, який невдовзі мине (1 Ів. 2:15—17). Щоб уникнути цієї пастки, ми повинні роздумувати над своїми благословеннями і повсякчас дякувати Єгові за честь належати до його народу (Пс. 27:4). w15 15.1 1:5, 8
|
