«Доки..?» Таке запитання ставили вірні пророки Ісая та Авакум (Ісаї 6:11; Ав. 1:2). Навіть наш Господь Ісус Христос, зіткнувшись з людьми, які не мали віри, поставив подібне запитання (Матв. 17:17). Тож не дивно, якщо й у нас іноді виникає таке запитання. Можливо, нам доводиться зносити несправедливість. Або ж ми маємо проблеми, пов’язані з похилим віком і поганим здоров’ям, чи боремося з іншими труднощами в ці «скрутні часи», коли «жити... дуже важко» (2 Тим. 3:1). А може, нас виснажує те, наскільки перекручених поглядів дотримуються люди довкола нас. Хоч би якою була причина, нас підбадьорює знання того, що вірні служителі Єгови у минулому також ставили запитання, яке може непокоїти нас, і їх ніхто не засуджував за це. Що може допомагати нам, коли ми опиняємося в таких важких обставинах? Учень Яків дає відповідь словами, які записані в сьогоднішньому вірші. w17.083, 4, абз. 1—3
|
