Помазані християни перед тим, як отримати таке свідчення Божого духу, плекали земну надію. Вони з нетерпінням чекали часу, коли Єгова очистить землю, і бажали втішатися майбутніми благословеннями земного життя. Мабуть, вони навіть уявляли, як зустрічатимуть своїх близьких, котрі воскреснуть. Ці люди сподівалися побудувати собі доми і жити в них, садити дерева і споживати їхні плоди (Ісаї 65:21—23). Чому змінилося їхнє мислення? Вони не розчарувались у земній надії і не змінили свій світогляд через стрес або збентеження. Вічне життя на землі не втратило для них сенсу, так ніби вони раптом почали думати, що воно буде нудним, або вирішили відкрити для себе нові обрії в небі. Ні, такі люди змінилися через вплив Божого духу, який не лише їх покликав, або запросив, але й змінив їхнє мислення та надію. w16.01 3:11, 13
|
