Коли люди чують про рабів, у їхній уяві постають пригноблені, поневолені чоловіки і жінки, котрі працюють на своїх жорстоких власників. Усі плоди їхньої праці дістаються їхнім панам. Ісус зазначив, що його учні будуть покірними слугами, або рабами. Але таке рабство не пов’язане з приниженням і гнобленням. Правдиві християни є рабами, які відчувають, що до них ставляться з довірою і повагою. Наприклад, проаналізуймо, що́ Ісус сказав напередодні своєї смерті про одного «раба». Христос говорив, що наділить «вірного і розсудливого раба» певними обов’язками (Матв. 24:45—47). Цікаво, що в паралельних віршах цього раба названо «управителем» (Луки 12:42—44). Більшість правдивих християн у наші дні не належать до тих, хто служить цим «вірним... управителем». Все ж Біблія показує, що у певному розумінні всі Божі служителі є управителями. w12 15.12 2:1—3
