Ізраїльтяни були присвяченим народом Бога. У 1513 році до н. е. вони охоче погодилися виконувати волю Єгови. Тому Бог освятив їх, тобто відокремив як свій вибраний народ. Яка ж це була честь! Через 40 років Мойсей нагадав Ізраїлю: «Ти святий народ для Господа, Бога свого» (Повт. 7:6). На жаль, захоплення ізраїльтян тим, що вони були святим народом, дуже швидко згасло. Хоча завжди були ті, хто служив Богові, для євреїв загалом важливішою була показна святість, або побожність, а не виконання Божої волі. Подібно до ізраїльтян, Свідки Єгови в наші дні освячені Богом. Як помазанці, так і члени «великого натовпу» є святими, відокремленими для священного служіння (Об’яв. 7:9, 14, 15; 1 Кор. 6:11). Ніхто з нас не хотів би втратити святого становища в Божих очах, як це зрештою сталося з ізраїльтянами. w13 15.8 1:2—4
