Якщо ми піддаємось знеохоченню, то це може послабити нашу віру і любов до Бога. У цьому злому світі, яким керує Сатана, всі ми іноді відчуваємо знеохочення (1 Ів. 5:19). Можливо, ми стикаємося з проблемами, що пов’язані з похилим віком, поганим здоров’ям чи економічними труднощами. Або ж ми боремося з почуттям безпорадності, з власними слабкостями чи з розчаруванням через нездійснені сподівання. Незважаючи на такі обставини або почуття, ми не повинні думати, що Єгова покинув нас. Навпаки, нам треба розмірковувати над словами, які запевняють нас у незмінній любові Єгови. Такі слова містяться в Псалмі 136:23, де сказано: «Він пам’ятав нас, коли ми були принижені, бо його віддана любов вічна». Єгова завжди виявлятиме віддану любов до своїх служителів. Тому ми можемо не сумніватися, що він чує наші «благання про допомогу» і відповідає на них (Пс. 116:1; 136:24—26).w17.05 18, абз. 8
|
