Ной, його дружина, сини та невістки будували ковчег близько
50 років. За той період вони, ймовірно, сотні разів заходили в ковчег і виходили
з нього. Ноєва родина зробила його водонепроникним, наповнила його харчами
і завела в нього тварин. Уявіть собі таку картину. Зрештою настає великий день
і вся Ноєва сім’я входить до ковчега. Єгова зачиняє двері, і починається дощ.
Водний покров, або небесний океан, проривається, і на ковчег обрушується
несамовита злива (Бут. 7:11, 16). Люди ззовні гинуть, а ті, хто всередині
ковчега, врятовані. Що, скоріш за все, відчували рідні Ноя? Величезну вдячність
Богові. Водночас вони, без сумніву, думали: «Як же чудово, що ми досі ходили
з правдивим Богом і були готові!» (Бут. 6:9). Уявіть, що й ви пережили
Армагеддон і ваше серце переповнює така сама вдячність! w11 15.3
3:10, 11
