Міцно тримайтеся того, що маєте, поки я не прийду. Переможцеві, який до самого кінця буде наслідувати мої вчинки, я дам владу над народами (Об’яв. 2:25, 26).
Коли Ісус передавав звістки зборам у Малій Азії, він хвалив своїх послідовників за їхню працю. Наприклад, звертаючись до збору в Тіатирі, він спочатку каже: «Я знаю вчинки твої, твою любов, віру, служіння та витривалість і знаю, що останні твої вчинки численніші від перших» (Об’яв. 2:19). Ісус не тільки згадав про їхнє активне служіння, але й похвалив їх за риси, які спонукували до добрих вчинків. Хоча Ісусу довелося дати поради деяким християнам у Тіатирі, він почав і закінчив свою звістку словами підбадьорення (Об’яв. 2:27, 28). Лише подумайте, яку владу має Ісус як голова всіх зборів. Він не зобов’язаний дякувати нам за нашу працю. Усе ж він показує, наскільки важливо виявляти іншим вдячність. Який же чудовий приклад він подає старійшинам! w19.02 16, абз. 10
|
