Якщо ви будете у всьому слухатись мого голосу і дотримуватись угоди, яку я з вами укладу, то неодмінно станете моєю особливою власністю з-посеред усіх народів... народом святим (Вих. 19:5, 6).
Єгова уклав угоду з ізраїльтянами біля гори Сінай і дав їм цю історичну обіцянку. Перебуваючи в Єгипті, ще до того, як стати рабами, євреї були організовані в племена, якими управляли голови сімей, тобто патріархи. Вони, подібно до служителів Єгови, котрі жили до них, були керівниками, суддями і священиками для своїх домашніх (Бут. 8:20; 18:19; Йова 1:4, 5). А втім, через Мойсея Єгова дав ізраїльтянам звід законів, завдяки яким вони відрізнялися від інших народів (Повт. 4:5—8; Пс. 147:19, 20). За Законом, мало існувати окреме священство, а правосуддя повинні були здійснювати старійшини, яких поважали за їхні знання та мудрість (Повт. 25:7, 8). Закон упорядковував релігійне та громадське життя новосформованого народу. w14 15.11 4:8, 9
|
