Бог заклав міцну основу, вона стоїть непорушно і має на собі, немов печатку, такі слова: «Єгова знає тих, хто належить йому» і «Нехай кожен, хто кличе ім’я Єгови, відкине неправедність» (2 Тим. 2:19).
За днів апостола Павла деякі особи, котрі називали себе християнами, перейняли лжевчення. Все ж вони й далі належали до збору. Для пересічного спостерігача ці відступники могли і не відрізнятися від інших членів збору. Однак їхнє відступництво становило небезпеку для вірних християн. Ті вовки в овечих шкурах почали «руйнувати віру декотрих» (2 Тим. 2:16—18). Павло не сумнівався, що Єгова здатний розпізнати лицемірне поклоніння, і також був переконаний, що Бог знає тих, хто слухняний йому. Він виразив своє тверде переконання, коли під натхненням писав Тимофію. Згадавши про духовну шкоду, яку відступники завдавали деяким християнам у зборі, Павло написав слова сьогоднішнього вірша. w14 15.7 1:3, 4
|