Якщо ти застережеш грішника, але він не відвернеться від беззаконня і не покине беззаконного шляху, то він помре за свої провини, а ти обов’язково врятуєш своє життя (Єзек. 3:19).
Ми, як правдиві християни, вже маємо тісні стосунки з Єговою та надію на вічне життя. Проте ми розуміємо, що на нас лежить обов’язок «остерегти несправедливого від його несправедливої дороги, щоб він жив» (Єзек. 3:17, 18). Звичайно, ми проповідуємо не лише заради того, щоб уникнути вини крові. Ми любимо Єгову і ближніх. Ісус пояснив, що́ означає виявляти любов та милосердя у своєму прикладі про доброго самарянина. Варто запитати себе: «Чи я проймаюся жалем, як той самарянин, і проповідую людям?» Звісно, ми не хочемо бути такими, як священик та левіт з Ісусового прикладу, які шукали собі виправдання й пройшли «другим боком» (Луки 10:25—37). Віра в Божі обіцянки і любов до ближніх будуть спонукувати нас брати повну участь у проповідуванні, поки ще є час. w14 15.4 2:14
|
