Якщо ж вдова має дітей чи онуків, то нехай вони спочатку навчаться виявляти побожну відданість у себе вдома і віддавати належне батькам та дідусеві з бабусею (1 Тим. 5:4).
На дорослих християнах лежить обов’язок піклуватися про матеріальні потреби своїх батьків (1 Тим. 5:8, 16). Павло говорив про віруючих родичів, але не слід нехтувати батьками, які не є членами християнського збору. Оскільки не існує двох однакових ситуацій, діти мають вирішити, яку допомогу надавати батькам. У кожної людини свої потреби, характер і стан здоров’я. Деякі літні особи мають багато дітей, інші — лише одну дитину. Дехто отримує допомогу від держави, інші ні. Ті, хто потребує догляду, також мають особисті вподобання. Тож було б нерозсудливо і безсердечно осуджувати те, як хтось вирішує дбати про своїх стареньких рідних. Зрештою Єгова поблагословить кожне узгоджене з Біблією рішення і допоможе втілити його в життя, як робив це за днів Мойсея (Чис. 11:23). w14 15.3 3:7, 8
