Я глянув і побачив великий натовп людей, якого ніхто не
міг порахувати. Ці люди були з усіх націй, племен, народів та мов.
Одягнені в довге біле вбрання, вони стояли перед престолом та Агнцем
(Об’яв.
7:9).
У «Вартовій
башті» за 1 лютого 1916 року писалося: «Браття, тих з нас, хто правильно будує
свої стосунки з Богом, ніколи не розчарують його задуми. Ми не прагнули, щоб
виконувалась наша власна воля. Тому, коли в жовтні 1914 року наші сподівання не
справдилися, ми раділи, що Господь не змінив свого Плану на догоду нам. Ми цього
не хотіли. Все, чого ми бажаємо,— це збагнути його плани і наміри». Господні
помазанці й досі мають таке ж смирення і відданість. Вони міцно тримаються
повчань вірного і розсудливого раба, якого Єгова призначив роздавати духовну
поживу. «Великий натовп людей» з «інших овець» — християни з земною надією —
наслідують їхню пильність і завзяття (Ів. 10:16). w12 15.9 4:13,
14
