У прикладі про таланти останній раб закопав свій талант, замість того щоб пустити його в обіг чи принаймні віддати лихварям. Цей раб виявив поганий дух, бо свідомо діяв проти інтересів свого пана. Тому пан по праву називає його «лихим і ледачим рабом». Пан забрав у нього талант і віддав рабові, який мав десять талантів. А лихого раба викинули «в темряву» (Матв. 25:24—30; Луки 19:22, 23). Оскільки цей третій раб заховав талант пана, чи Ісус мав на увазі, що третина його помазаних послідовників буде лихою і ледачою? Ні. Натомість Ісус попереджав своїх помазаних послідовників, що їм необхідно залишатися старанними — «пус[кати] в обіг» свої таланти — й уникати мислення та вчинків, притаманних лихому рабові (Матв. 25:16). Ісус попереджав своїх духовних братів про те, що трапиться, якби вони перестали пильнувати і не були готовими. w15 15.3 3:14, 15
|
