Ми вдячні Богові за знання правди про те, що́ він зробив для визволення людей від гріха і смерті, успадкованих від Адама. Ми розуміємо, що Ісус «прийшов не для того, щоб йому служили, а щоб послужити і дати душу свою як викуп за багатьох» (Марка 10:45). Яке ж благословення знати про «визволення на основі викупу, який заплатив Христос Ісус»! (Рим. 3:22—24). У I столітті євреям та людям з інших народів необхідно було покаятися у своїх гріхах і виявляти віру в Ісусову викупну жертву. Інакше вони не отримали б прощення. Подібне можна сказати і про нас (Ів. 3:16, 36). Якщо людина тримається лжевчень, скажімо вчень про Трійцю і безсмертя душі, вона не може черпати пожиток з викупу. Але ми можемо. Нам відома правда про «улюбленого [Божого] Сина, завдяки якому ми були викуплені й визволені, тобто отримали прощення гріхів» (Кол. 1:13, 14). w13 15.2 2:15, 16
