Поміркована людина не вважає, що завжди слід триматися букви закону, і не є надмірно суворою, невблаганною або різкою. Натомість вона намагається поводитись з іншими лагідно і зважає на їхні обставини. Така людина залюбки прислухається до інших і, якщо доречно, враховує їхні бажання та змінює свої вимоги. Звісно, бути поміркованим не означає робити в служінні Богові менше, ніж ми можемо, тобто бути до себе «милосердними», жаліти себе (Матв. 16:22). Ми не хочемо легковажно ставитися до служіння, а тоді захищати свою позицію, кажучи, що ми помірковані. Натомість кожному з нас необхідно «з усіх сил намагатися» підтримувати справи Царства (Луки 13:24). Насправді ми стараємося зберігати рівновагу між двома принципами. З одного боку, ми прагнемо повністю віддаватися служінню Богові. З іншого, ми пам’ятаємо, що Єгова ніколи не попросить від нас більше, ніж ми можемо дати. Коли ми віддаємо йому найкраще, то можемо не сумніватися, що маємо його схвалення. w13 15.6 2:12, 20
