«Щасливий чоловік, що знайшов мудрість»
ВІН був поетом, архітектором і царем. Маючи річний прибуток у понад 200 мільйонів доларів, він був найбагатшим за всіх царів на землі. Цей чоловік також був відомий своєю мудрістю. Одну царицю, яка прибула до нього з візитом, настільки вразило побачене, що вона вигукнула: «Ось не була представлена мені й половина: ти перевищив мудрість та добро тієї слави, про яку я чула!» (1 Царів 10:4—9). Таким було становище Соломона — царя стародавнього Ізраїлю.
Соломон мав багатство й мудрість. І завдяки такій особливій ситуації він міг вибрати з-поміж них справді необхідне. Він написав: «Щасливий чоловік, що знайшов мудрість, людина, що розум придбала, бо її придбання ліпше від придбання срібла, і понад золото такий прибуток. Вона дорожча від перлів, ніщо з того, що бажаєш, не зрівняється з нею» (Приповістей 3:13—15, Хом.).
Але де можна знайти мудрість? Чому вона цінніша від багатств? Чим вона вабить до себе? У 8-му розділі біблійної книги Приповістей, яку написав Соломон, даються захопливі відповіді на ці запитання. У цьому розділі мудрість уособлюється, немовбито вона може говорити й діяти. І мудрість особисто виявляє свою принадність, а також цінність.
«Голосно кличе вона»
Восьмий розділ книги Приповістей починається риторичним запитанням: «Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?»* Авжеж, мудрість і розум кличуть, але зовсім інакше діє аморальна жінка: вона чигає в темних місцях і шепоче на вухо самотнього й недосвідченого юнака спокусливі слова (Приповістей 7:12). Далі про мудрість говориться: «На верхів’ях холмів, при дорозі та на перехрестях стоїть он вона! При брамах, при вході до міста, де входиться в двері, там голосно кличе вона» (Приповістей 8:1—3). Сильний та сміливий голос мудрості звучить голосно й чітко в прилюдних місцях: при брамах, на перехрестях та біля міських входів. Людям не важко почути цей голос та відгукнутися на нього.
Хто може заперечити, що побожна мудрість, про яку записано в натхненому Слові Бога, Біблії, доступна майже кожному спрагненому її мешканцеві землі? «Біблія є найбільш відомою читачам книгою в історії»,— говориться в енциклопедії «Уорлд бук». Там також сказано: «Вона є найпоширенішою з усіх книг. Крім того, Біблію перекладали частіше, ніж будь-яку іншу книгу, і вона перекладена найбільшою кількістю мов». Оскільки ціла Біблія або її уривки доступні більш ніж 2100 мовами й говірками, понад 90 відсотків людей можуть читати принаймні частину Божого Слова рідною мовою.
Свідки Єгови скрізь і всюди публічно проголошують біблійну звістку. У 235 країнах вони активно проповідують добру новину про Боже Царство й навчають людей істин з Божого Слова. Кожен примірник їхніх біблійних часописів «Вартова башта» (видається понад 140 мовами) й «Пробудись!» (друкується 83 мовами) виходить тиражем у понад 20 мільйонів. Авжеж, мудрість голосно кличе в прилюдних місцях!
«Мій голос до людських синів»
Уособлена мудрість починає промовляти такими словами: «До вас, мужі, я кличу, а мій голос до людських синів: Зрозумійте но, неуки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглузді!» (Приповістей 8:4, 5).
Мудрість кличе по цілому світі. Вона дає запрошення всьому людству. Вона закликає навіть недосвідчених здобути проникливість та розважливість, а безглуздих — розум. Свідки Єгови переконані, що Біблія — це книга для всіх людей, і безсторонньо намагаються заохочувати кожну людину досліджувати її, щоб взяти з неї слова мудрості.
«Правду говорять уста мої»
Мудрість далі закликає: «Послухайте, я бо шляхетне кажу, і відкриття моїх губ — то простота. Бо правду говорять уста мої, а лукавство — гидота для губ моїх. Всі слова моїх уст справедливі, нема в них крутійства й лукавства». Навчання мудрості чудові, прості, правдиві й справедливі. В них немає жодного підступу або лукавства. «Усі вони прості, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знаходить знання» (Приповістей 8:6—9).
Мудрість доречно радить: «Візьміть ви картання моє, а не срібло, і знання, добірніше від щирого золота». Це прохання розсудливе, «ліпша бо мудрість за перли, і не рівняються їй всі клейноди!» (Приповістей 8:10, 11). Але чому? Що робить мудрість ціннішою за багатства?
«Ліпший плід мій від щирого золота»
Дари, якими мудрість винагороджує своїх слухачів, цінніші від золота, срібла й перлів. Мудрість говорить, що́ є цими дарами: «Я, мудрість, живу разом з розумом, і знаходжу пізнання розважне. Страх Господній — лихе все ненавидіти: я ненавиджу пиху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста!» (Приповістей 8:12, 13).
Мудрість дає своєму власнику проникливість і розважливість. Людина, яка має побожну мудрість, також має благоговійний страх Божий, оскільки «страх Господній — початок премудрости» (Приповістей 9:10). Тож вона ненавидить те, що ненавидить Єгова. Пихатість, гордість, неморальна поведінка й лукаві уста не мають з нею нічого спільного. Ненависть до зла охороняє людину від згубних наслідків зловживання владою. Як же важливо, щоб ті, котрі мають відповідальні становища в християнському зборі, а також голови родин, шукали мудрості!
«В мене рада й оглядність,— продовжує мудрість,— я розум, і сила у мене. Мною царюють царі, а законодавці права справедливі встановлюють. Мною правлять владики й вельможні, всі праведні судді» (Приповістей 8:14—16). Плодами мудрості є проникливість, розум і сила, які конче потрібні для правителів, законодавців і вельмож. Мудрість незамінна для володарів і тих, хто дає людям поради.
Правдива мудрість доступна для всіх, але не всі знаходять її. Декотрі проганяють або уникають її, навіть коли вона стоїть, так би мовити, на їхньому порозі. «Я кохаю всіх тих, хто кохає мене,— говорить мудрість,— хто ж шукає мене — мене знайде!» (Приповістей 8:17). Мудрість досяжна тільки для тих, хто щиро шукає її.
Шляхи мудрості справедливі й праведні. Вона винагороджує тих, хто дошукується її. Мудрість говорить: «Зо мною багатство та слава, тривалий маєток та правда: ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срібло добірне! Путтю праведною я ходжу, поміж правних стежок, щоб дати багатство в спадщину для тих, хто кохає мене,— і я понаповнюю їхні скарбниці!» (Приповістей 8:18—21).
Окрім таких чудових рис, як розсудливість, розважність, смиренність, проникливість, практична мудрість і розум, поміж дарів мудрості є багатство й честь. Мудра людина може праведним шляхом здобути багатство й досягти духовних успіхів (3 Івана 2). Мудрість також приносить людині честь. Крім того, вона отримує задоволення від своїх досягнень, має душевний спокій і чисте сумління перед Богом. Безсумнівно, людина, яка знайшла мудрість,— щаслива. Плоди мудрості куди ліпші, ніж чисте золото й добірне срібло.
Які ж вчасні такі поради для нас, оскільки ми живемо в цьому матеріалістичному світі, де надається великої ваги здобуттю багатства всіма способами та коштами! Ніколи не забуваймо про цінність мудрості й не вдаваймося до нечестивих способів здобуття багатства. Ніколи заради достатку не занедбуймо того, що додає мудрості: наших християнських зібрань, особистого вивчення Біблії та публікацій від «вірного й мудрого раба» (Матвія 24:45—47).
«Відвіку була я встановлена»
У 8-му розділі Приповістей мудрість уособлено не тільки для того, щоб пояснити особливості абстрактного поняття. Цим також символічно розповідається про найважливіше створіння Єгови. Далі мудрість говорить: «Господь мене мав на початку Своєї дороги, перше чинів Своїх, спервовіку,— відвіку була я встановлена, від початку, від правіку землі. Народжена я, як безодень іще не було, коли не було ще джерел, водою обтяжених. Народжена я, поки гори поставлені ще не були, давніше за пагірки, коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початкового пороху всесвіту» (Приповістей 8:22—26).
Як же доречно вищезгаданий опис уособленої мудрості відповідає сказаному у Святому Письмі про «Слово»! «На початку було Слово,— написав апостол Іван,— і Слово було з Богом, і Слово було богом» (Івана 1:1, НС). Уособлена мудрість символічно представляє Божого Сина, Ісуса Христа, в його передлюдському існуванні*.
Ісус Христос — «первородний усього сотворіння, бо в ньому все було сотворене, що на небі й що на землі, видиме й невидиме» (Колосян 1:15, 16, УКУ). «Коли [Єгова] приправляв небеса — я була там,— продовжує уособлена мудрість,— коли круга вставляв на поверхні безодні, коли хмари уміцнював Він нагорі, як джерела безодні зміцняв, коли клав Він для моря устава його, щоб його берегів вода не переходила, коли ставив основи землі,— то я майстром у Нього була, і була я веселощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожночасно, радіючи на земнім крузі Його, а забава моя [«моя бо втіха», Хом.] — із синами людськими» (Приповістей 8:27—31). Первородний Син Єгови був поряд зі своїм Отцем, активно працюючи з ним — незрівнянним Творцем неба й землі. Коли Бог Єгова створював перших людей, його Син брав з ним участь у цьому проекті як Майстер (Буття 1:26). Не дивно, що Божий Син надзвичайно цікавиться людьми й любить їх!
«Блаженна людина, яка мене слухає»
Виступаючи в ролі уособленої мудрості, Божий Син говорить: «Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаженні, хто буде дороги мої стерегти! Навчання послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього! Блаженна людина, яка мене слухає, щоб пильнувати при дверях моїх день-у-день, щоб одвірки мої берегти! Хто бо знаходить мене, той знаходить життя, і одержує милість від Господа. А хто проти мене грішить, ограбовує душу свою; всі, хто мене ненавидить, ті смерть покохали!» (Приповістей 8:32—36).
Ісус Христос є самим втіленням Божої мудрості. ‘В ньому всі скарби премудрости й пізнання заховані’ (Колосян 2:3). Тож уважно слухаймо його та йдімо його слідами (1 Петра 2:21). Цуратися Ісуса — це шкодити своїй душі й любити смерть, бо «нема ні в кім іншім спасіння» (Дії 4:12). Вважаймо Ісуса тим, кого Бог дав для нашого спасіння (Матвія 20:28; Івана 3:16). Завдяки цьому ми будемо щасливі, бо ‘знайшли життя й милість Єгови’.
[Примітки]
Єврейське слово, яке перекладається на українську словом «мудрість», є жіночого роду. Тому декотрі перекладачі, говорячи про мудрість, використовують займенники жіночого роду.
Слово «мудрість» єврейською мовою завжди виступає в жіночому роді, але це не суперечить тому, що словом мудрість представлено Божого Сина. Грецькою слово «любов» у вислові «Бог є любов» також жіночого роду (1 Івана 4:8). Все ж його вживається стосовно Бога.
Мудрість необхідна тим, котрі обіймають відповідальні становища.
Не занедбуйте того, що додає мудрості.
|
