Павло почувався знеохоченим через те, що юдеї відкидали звістку про Царство. Незважаючи на це, він продовжував проповідувати їм. Зверніть увагу, що про свої почуття до юдеїв Павло пізніше написав у листі до християн у Римі: «Я від усього серця бажаю, щоб вони спаслися, і благаю про це Бога. Свідчу їм, що вони намагаються ревно служити Богові, але їхня ревність не узгоджується з точним знанням про нього» (Рим. 10:1, 2). Павло пояснив, з яких спонук він і далі проповідував юдеям. Павло бажав від усього серця, щоб принаймні деякі юдеї спаслися (Рим. 11:13, 14). Він благав Бога, щоб він допоміг деяким юдеям прийняти звістку про Царство. Павло додав: «Вони намагаються ревно служити Богові». Він бачив у людях схильність до чогось доброго. Павло знав, що завдяки належній ревності щира людина може стати ревним учнем Христа. w18.05 13, абз. 4; 15, 16, абз. 13, 14
|
