Коли 746 року до н. е. помер Ахаз, його син, Єзекія, успадкував матеріально й духовно зубожіле царство Юди. Що було пріоритетом для цього молодого царя, котрий зійшов на трон? Чи він почав піднімати занепалу економіку Юди? Ні. Єзекія був духовною людиною, гідним пастирем для свого народу. Спочатку він мав відновити чисте поклоніння і допомогти бунтарському народові налагодити стосунки з Єговою. Зрозумівши, в чому полягає Божа воля щодо нього, він діяв рішуче (2 Хр. 29:1—19). Єзекія запросив усіх мешканців Юди та Ізраїлю на урочисте відзначання Пасхи (2 Хр. 30:25, 26). Яким же підбадьоренням це було для всього народу! У 2 Хронік 31:1 говориться, що «коли це все скінчилося [ізраїльтяни]... поламали стовпи для божків, і постинали посвячені дерева, і порозбивали пагірки та жертівники». Ці рішучі дії показали, що мешканці Юди почали повертатися до Єгови. w13 15.11 3:6, 8
