Безсумнівно, цими «плодами праведності» була любов до Єгови і до його народу, а також праця проповідування про віру в Ісуса та чудову надію на майбутнє. Ми приносимо «плоди праведності», коли беремо активну участь у найважливішій праці підготовки нових учнів (Матв. 28:18—20). Ми можемо сяяти, немов світила, за різних обставин. У деяких випадках те, що на перший погляд нам заважає проголошувати добру новину, може сприяти проповідуванню. Приміром, апостол Павло написав свого листа філіппійцям, коли перебував під домашнім арештом у Римі. Усе ж кайдани не перешкоджали Павлу проповідувати охоронцям і тим, хто його відвідував. Павло ревно проповідував за таких обставин. Це додало братам впевненості та відваги, щоб розповідати про Боже слово і не мати страху (Філ. 1:12—14; 4:22). w19.08 12, абз. 15, 16
|
