Радість від дарування подарунків
«Більше щастя — давати, а не брати» (ДІЇ 20:35).
Чому дехто святкує Різдво?
Як сказав Ісус, коли ми даємо, то робимо щасливими і себе, і інших. Розуміючи цю істину, багато людей вважає дарування подарунків чи не найважливішою складовою Різдва. Результати одного дослідження показали, що, незважаючи на минулорічну економічну кризу, кожна сім’я в Ірландії планувала витратити на різдвяні подарунки понад 500 євро.
Багато хто вважає, що дарування подарунків на Різдво приносить більше стресу, ніж щастя. Чому? Чимало покупців почуваються змушеними купувати те, що їм не по кишені. До того ж перед Різдвом всі біжать за подарунками, і в магазинах утворюється тиснява та довжелезні черги. Ось чому для багатьох різдвяний шопінг — це неприємна повинність.
«Давайте»,— сказав Ісус (Луки 6:38). Він не говорив, що треба давати тільки в певний час року, коли від нас сподіваються подарунків. Ісус заохочував своїх послідовників давати подарунки неочікувано і зробити дарування звичкою.
«Нехай кожен робить так, як постановив у серці, а не з примусу чи неохоче, оскільки Бог любить того, хто дає з радістю» (2 Коринфян 9:7). Як пояснюється в одному коментарі до Біблії, суть цієї поради полягає в тому, що «ніхто не повинен давати “з примусу”, почуваючи себе зобов’язаним щось дати». Хіба можливо «давати з радістю», якщо почуваєшся змушеним зробити визначений подарунок визначеній людині у визначений час? А втім, саме з такими почуттями більшість людей дарує подарунки на Різдво.
«Якщо людина дає передусім тому, що в неї є таке бажання, то її дари особливо приємні. І при цьому береться до уваги не те, чого вона не має, а те, що має» (2 Коринфян 8:12). Бог не хоче, щоб християни залазили в борги, купуючи дорогі подарунки. Однак якщо людина дає відповідно до «того, що має», в очах Бога її подарунок не лише достатньо добрий, а й «особливо приємний». Як же це відрізняється від рекламного заклику: «Купуй зараз — плати пізніше», який часто лунає під час свят!
|
