Ми вирішили вести саможертовне життя і виконувати важку працю. Ісус попереджав, що нас будуть переслідувати. Проте ми можемо бути впевненими, що Єгова дасть нам сил витримати будь-які труднощі. Чим більше ми виявляємо витривалість, тим сильнішими стаємо (Як. 1:2—4). Крім того, ми можемо бути впевненими, що Єгова буде забезпечувати нас усім необхідним, що Ісус як пастир доглядатиме нас і що наші одновірці будуть нас підбадьорювати (Матв. 6:31—33; Ів. 10:14; 1 Фес. 5:11). Жінка, яку зцілив Ісус «від кровотечі», відчула відсвіження в день свого зцілення (Луки 8:43—48). Але вона могла б відчувати відсвіження вічно, якби стала відданою ученицею Христа. Що, на вашу думку, зробила ця жінка? Якщо вона вирішила взяти на себе Ісусове ярмо, уявіть, яку нагороду вона отримала — служіння з Ісусом у небі! Жертви, на які їй довелося піти, щоб бути послідовницею Христа, не зрівняються з цим благословенням. Хоч би яку надію ми мали — жити вічно в небі чи на землі, ми можемо бути надзвичайно вдячними Ісусу за його запрошення: «Прийдіть до мене»! w19.09 25, абз. 21, 22
|
