Щоб не зіпсувалися наші корисні звички, ми повинні уникати близького спілкування з тими, хто чинить зло. Це можуть бути не лише грішники цього світу, але й особи, які заявляють, що служать Єгові і водночас свідомо порушують його закони. Якщо такі християни втягуються у серйозний гріх і не розкаюються, ми перестаємо з ними спілкуватися (Рим. 16:17, 18). Якби ми спілкувалися з тими, хто не дотримується Божих законів, то заради їхнього визнання могли б піддатися схильності робити те саме, що й вони. Приміром, близьке спілкування з розпусними людьми може призвести до того, що ми вчинимо неморальність. Власне так і сталося з деякими присвяченими християнами. Дехто з них не розкаявся і був виключений (1 Кор. 5:11—13). Якщо вони не покаються, то можуть опуститися до стану, описаного Петром (2 Пет. 2:20—22). w15 15.8 4:4—6
|
