На відміну від Єгови та Ісуса, ми не бачимо, що в людей у серці. Усе ж нам під силу зрозуміти їхні почуття і потреби (2 Кор. 11:29). На противагу егоїстичним людям у світі, ми намагаємося дбати «не лише про власні інтереси, а й про інтереси інших» (Філ. 2:4). Чуйними необхідно бути зокрема старійшинам. Вони знають, що несуть відповідальність за доручених їм овець (Євр. 13:17). Щоб допомагати своїм одновірцям, старійшини мають ставитися до них з розумінням. Як старійшини можуть виявляти чуйність? Співчутливі старійшини спілкуються з братами і сестрами в зборі. Вони ставлять їм запитання й уважно та терпеливо вислуховують відповіді. Це особливо важливо робити тоді, коли хтось з одновірців хоче вилити серце, але йому важко підібрати потрібні слова (Присл. 20:5). Коли старійшина охоче жертвує своїм часом заради братів, між ними зміцнюється довір’я, дружба і любов (Дії 20:37). w19.03 17, абз. 14—17
|
