Коли послідовники Христа зрозуміли, що його присутність почалася 1914 року, вони стали готуватися до можливого близького кінця. Як? Вони почали докладати більше зусиль у праці проповідування про Царство. Ісус показав, що він може прийти і пізніше — «чи на світанку, чи рано-вранці». Якби так трапилося, що мали б робити його послідовники? Ісус звелів: «Пильнуйте». Отож, хоч би скільки нам довелося чекати, ми не повинні подумки відстрочувати кінець або взагалі відмовлятись від наших сподівань. У новому світі ми матимемо над чим роздумувати, адже всі передречені події, пов’язані з закінченням цієї системи, стануть реальністю. Роздуми над тим, як усе відбувалося, зміцнять нашу довіру до Єгови і до тих його обіцянок, які ще мають виконатись (Іс. Нав. 23:14). Бог залишив за собою право встановлювати «часи й пори», і ми, безперечно, будемо вдячні йому за те, що він заохочував нас пам’ятати, що «усьому наблизився кінець» (Дії 1:7; 1 Пет. 4:7).w15 15.8 2:10, 11, 14
|
