У П’ятидесятницю 33 року н. е. апостоли почали брати провід серед християнського збору. Того дня «Петро встав разом з 11 апостолами» і, звертаючись до великої кількості юдеїв і прозелітів, розповів їм життєво важливі істини (Дії 2:14, 15). Багато з них стали віруючими і після цього «далі віддавалися навчанню, яке отримували від апостолів» (Дії 2:42). Апостоли розпоряджалися коштами збору (Дії 4:34, 35). Вони піклувалися про духовні потреби Божого народу, присвячуючи «свій час та увагу... молитві й навчанню Божого слова» (Дії 6:4). До того ж апостоли призначали досвідчених християн проповідувати в нових територіях (Дії 8:14, 15). Пізніше до апостолів приєдналися інші помазані старійшини, і вони разом дбали про справи зборів. Будучи керівним органом, вони давали вказівки усім зборам (Дії 15:2).w17.02 4:4
|
