Якщо ми не повністю розуміємо причини деяких організаційних змін, було б добре подумати над тим, як Христос вів Божий народ у минулому. Як за днів Ісуса Навина, так і в першому столітті Христос завжди давав мудрі вказівки, щоб захищати Божих служителів як народ, зміцнювати їхню віру і сприяти єдності між ними (Євр. 13:8). Ісус з любов’ю дбає про наш духовний добробут, і про це чітко свідчать своєчасні вказівки, які дає «вірний і розсудливий раб» (Матв. 24:45). Якщо ми бачимо, як Христос веде нас, то розуміємо, що він щиро цікавиться нашим духовним поступом. Крім того, Христос допомагає нам і далі зосереджуватися на найважливішій праці, яка виконується сьогодні на землі,— на праці проповідування (Марка 13:10). w18.10 25, абз. 13—16
|
