Кожного разу, коли ми бачимо позитивні результати своєї правильної поведінки, наша віра зростає (Як. 1:2, 3). Нам приємно знати, що Єгова має підставу пишатися нами, називаючи нас своїми дітьми. І тоді ми ще більше прагнемо догоджати йому (Присл. 27:11). Кожне випробування — це нагода довести, що ми служимо нашому турботливому Батькові не «з половинчастим серцем» (Пс. 119:113). Наше серце повністю віддане йому. Ми любимо Єгову і цілим серцем прагнемо дотримуватися його заповідей та чинити його волю (1 Цар. 8:61). Чи будемо ми допускатися помилок? Так, адже ми недосконалі. Якщо ми спотикаємося, то пам’ятаймо приклад царя Єзекії. Він робив помилки, але покаявся і далі служив Єгові. Серце Єзекії було повністю віддане Богові (Ісаї 38:3—6; 2 Хр. 29:1, 2; 32:25, 26). Тож відкидаймо спроби Сатани нав’язати нам свій спосіб мислення. Просімо в Бога, щоб він допоміг нам розвинути «слухняне серце» (1 Цар. 3:9; Пс. 139:23, 24). w19.01 18, 19, абз. 17, 18
|
