Якщо ми думаємо і говоримо про того, кого любимо, то наші стосунки стають міцнішими. Те саме можна сказати про наші взаємини з Богом Єговою. Будучи пастухом, Давид багато ночей споглядав зоряне небо і роздумував над незрівнянністю Творця. Він сказав: «Коли бачу Твої небеса — діло пальців Твоїх, місяця й зорі, що Ти встановив,— то що є людина, що Ти пам’ятаєш про неї, і син людський, про якого Ти згадуєш?» (Пс. 8:4, 5). Коли ми беремо участь у служінні, то думаємо і говоримо про Єгову. Це справляє на нас благотворний вплив. Чимало сталих піонерів відчувають, що, присвячуючи більше часу праці проповідування про Царство, вони розвивають палкішу любов до Бога. Ми наближаємося до Єгови, коли розповідаємо іншим про майбутні благословення Царства. w13 15.9 5:1—3
