Ной жив у злому світі, але не хотів близько дружити з людьми того часу. Він, безсумнівно, не шукав товариства безбожних людей. Він разом із сімома членами своєї сім’ї зосередився на праці, яку йому доручив Бог. У цю працю входило спорудження ковчега. Також Ной був «проповідником праведності» (2 Пет. 2:5). Ной проповідував, будував ковчег і тісно спілкувався зі своєю сім’єю — він був зайнятий тим, що схвалював Бог. У результаті Ной і його рідні пережили Потоп. Ми маємо бути їм вдячними, бо всі ми їхні нащадки — нащадки Ноя, його дружини, синів і невісток, які вірно служили Єгові. Подібно і в першому столітті віддані та слухняні християни тримались осторонь безбожних людей і пережили знищення Єрусалима та юдейської системи у 70 році н. е. (Луки 21:20—22). w15 15.8 4:17, 18
|
